Народилася в Києві. На дворі стояв листопад 1984 року. До пологових будинків тоді щасливі татусі приносили осінні квіти – жоржини. От і нам з мамою дістався величезний букет криваво-червоних…
Середню освіту здобула в Київській гімназій східних мов №1, де одинадцять років вивчала китайську мову. Не дивно, що в моїй голові десь на полиці лежить декілька тисяч ієрогліфів, граматичних зворотів та навіть гімн Китаю… До речі, можу заспівати.
У лютому 2008 року до однієї з шухляд шафи з гордістю поклала червоний диплом магістра. Закінчила факультет журналістики та телемистецтва Київського міжнародного університету. Пробувала себе на телебаченні. Виявилось, не даремно. Маю в своєму арсеналі премію за третє місце серед студентських відео робіт фестивалю «Молоде телебачення». Працювала у друкованих виданнях «Робітнича газета» та «БЛІК». Наступною сходинкою став журнал «Український тиждень»…
Я українка, але маю румунське коріння. Я не ношу вишиванку, але вмію вишивати хрестиком. Не люблю сало, але можу насмажити смачнючих шкварок для вареників. Не пишу вірші, але обожнюю поезію. Я - блондинка, але не та, про яку йдеться в анекдотах...
