Народився в 1974 році. Перед вступом до ВУЗу мучився вибором: вступати на комп'ютерну чи на мовну спеціальність. В результаті закінчив університет Шевченка за фахом «комп'ютерна лінгвістика».
Науково-викладацька кар'єра, як «Титанік», напоролася на айсберг житлово-фінансових проблем – втім, це відома і досить типова ситуація. Довелося йти у журналістику: для людини, яка вміє граматично правильно складати слова у речення, це чи не найпростіший спосіб заробляння грошей. За 2 роки журналістської праці пройшов шлях від кореспондента ділового тижневика до головного редактора корпоративного журнала (слід зазначити, що в першій якості зробив значно більше, ніж в останній).
У 2005 році перейшов на інший бік барикад і протягом півтора років очолював прес-центр «Нафтогазу України». З тих пір не люблю читати статті про газ. Потім працював у комітеті з питань палива та енергетики Верховної Ради України, а після її розпуску стажувався у Секретаріаті Президента. Восени 2007 року повернувся у журналістику. І дуже радий цьому – адже тепер є можливість характеризувати політико-економічні явища належними словами і підписувати свої тексти власним прізвищем.
90% вільного часу присвячую читанню. 70% від обсягу прочитаного - розважальна белетристика, з якої приблизно третина – белетристика англомовна. Ще одне хобі – залізо. Важке піднімаю в тренажерному залі, музичне слухаю на дозвіллі, а комп'ютерним начиняю системний блок домашнього ПК.
