У будь-якої морської держави, яка себе поважає, мають бути якісь романтичні острови чи то віддалені, чи навіть тісно до неї прилеглі. Бажано, щоб з ними були пов'язані якісь повчальні, або просто пригодницькі історії. Таких островів в України як мінімум три – древнє козацкоє гніздо Хортиця на Дніпрі, острів Зміїний на заході Чорного моря і Тузла на його сході.
Чомусь вважають, що найкращі пляжі в Криму – це південне узбережжя. Тим часом як патріот Східного Криму, тобто Керченського півострова, автор відповідально заявляє: пляжі в нас, як правило, тропічні, тобто всуціль піщані!
Не є винятком і коса Тузла, розташована в Керченській протоці між Східним Кримом і Західним Кавказом (Таманським півостровом). Там – не менше 14 кілометрів чудових і, до того ж майже безлюдних пляжів. Якщо Ялта – це перлина Криму, зірка в перламутровому кольє Тавриди, тоді Тузла, безумовно, – діамантовий кульчик, коштовна сережка. Тим паче, що історія острова набагато цікавіша, ніж можна було б очікувати від такого клаптика суші. Мій друг, кримськотатарський художник і «перформер» Ісмет Шейх-заде, вважає, що острів Тузла є ідеальним майданчиком для сучасного акційного мистецтва. І йому є чим це підтвердити. 15 років тому острів уже став першим (і поки що єдиним) таким майданчиком у сучасному Криму. 1993 року під егідою I Боспорського форуму сучасної культури на Тузлі проводили виставку інсталяцій Tabula Rasa. Найбільше вразила тоді така робота – кілометровий напис водоростями уздовж пляжу: Look to the heavens («Поглянь у небеса»).
Досвідчений мореплавець, який відвідав десятки островів і архіпелагів планети, завідувач сектору Південного НДІ морського рибного господарства й океанографії Микола Кухарєв вважає, що у Тузли, не зважаючи на скромні розміри, є всі головні властивості великих островів. Наприклад, різні частини прилеглої до неї акваторії мають різні фізикогеографічні характеристики, що відбивається, зокрема, на стані острівного біоценозу. Південно-західна частина коси, повернена до Павлівської бухти й фортеці Керч – ідеальне місце для туризму. Тут розташовані пансіонати, а берег майже повністю очищений від рослинності. Тузла – буквально туристичний клондайк.
Протилежна, звернена до Тамані частина острова вкрита чагарниками лоху сріблястого й очерету. Води Азовського моря, що омивають її з півночі, дуже продуктивні, недаремно саме там зазвичай встановлюють численні рибальські снасті. Гідрологічні умови такі, що саме туди спрямовується при проходженні Керченської протоки пеленгас, який іде на нерест.
Втім, споруджена в 2003 році гребля, що тягнеться до острова від російського мису Тузла, змінила ситуацію: сильне звуження протоки прискорило течію, і це призвело до розмивання дна. Рибалки стверджують, що вилови стали меншими. Через певні історичні обставини Тузлу, цю окрасу Криму, приховано до кращих часів в якусь коробочку. І бачити її мають честь лише деякі посвячені, котрі отримали для цього спеціальний дозвіл від Керченського морського торговельного порту.
Лікар широкого профілю, а за сумісництвом головред кримського журналу для дітей і юнацтва «Червоні вітрила» Олександр Грановський вважає, що рекреаційний і оздоровчий потенціал острова складає мільйони євро. «Теоретично, відвідини Тузли протягом курортного сезону десятьма тисячами (що аж ніяк не межа) українських та іноземних туристів робили б солідний внесок до бюджету країни. Звичайно, для цього потрібно не лише спростити механізм потрапляння відпочивальників на заповітні майже тропічні пляжі, але й також оті пляжі упорядкувати. Зокрема, деяку проблему складають водорості, які щорік викидаються на узбережжя у великій кількості. Однак на ділянках поряд з існуючими пансіонатами ця проблема легко вирішується», – каже Грановський.
Я не втрачаю надії, що зрушиться щось у свідомості начальників, і Тузла, як усі найкращі курортні місця, знову стане відкритою для вільних відвідин громадянами світу.
