За статистикою в США на кожну родину припадає майже 2 одиниці вогнепальної зброї, що знаходиться в особистому користуванні. В масштабах країни її вистачить, щоб озброїти потужну армію. Якось мені довелось побачити арсенал родини звичайного американського комп’ютерного генія на ім’я Рік. Його дружина викладає англійську мову та виховує трьох доньок. Їх стиль життя зовсім не схожий на кіношних ковбоїв.
Перше, що показав мені господар, була дідова мисливська рушниця, виставлена на огляд у старовинному серванті. В іншій шафі, схожій на сейф, ще п’ять, починаючи від звичної нам двостволки, закінчуючи скорострільною автоматичною рушницею на кшталт «вінчестера». На додаток Рік має два пістолети. Та гордість господаря – справжній мисливський арбалет, із величезними ножами на кінчику стріл. Рік живе поряд з Атлантою, столицею штату Джорджія. Тут і досі пам’ятають про громадянську війну, а прапор конфедерації можна зустріти на кожному кроці. Поліція розповідає страхітливі казки про місцеву афро-американську мафію, торгівлю наркотиками та замовні вбивства.
Якось запитав у Ріка, чому не заборонять вільний обіг зброї, якщо є ризик, що вона може легко потрапити до рук злочинців? По-перше, заборонити зброю – це обмежити свободу вибору, пояснив він. По-друге, з нею легше відчувати свій дім і родину захищеними. По-третє, коли кожен громадянин потенційно може бути озброєним, влада намагається не нехтувати тією самою демократією. У місцевому конгресі штату на гальорці є спеціальне місце для відвідувачів. І що мене здивувало, так це наявність трибуни й мікрофона. Виявляється, будь-який громадянин штату може звернутись до конгресменів під час розгляду того чи іншого законопроекту. Висновок напрошувався сам собою: щоб наша влада почала рахуватися з нашими думками, треба озброїти кожного українського громадянина.
