Несумісність

Ті, хто безпосередньо причетні до пересадки людських органів, лікарі- трансплантологи, нашого брата журналіста, м'яко кажучи, недолюблюють. І є за що: навіть у мене, далеко не фахівця в цій галузі, окремі «страшилки» колег про торгівлю органами викликають іронічну посмішку. Але лікарям не до жартів. І річ не лише в іміджі, але й у тому, що після таких публікацій починаються правоохоронні перевірки медичних закладів.

 

Автора цих рядків один із заступників директора профільного закладу (тут і далі назви установ і прізвища людей не вказую з етичних міркувань) навіть виставив за двері. Після того, як я поцікавився порядком проведення аналізу на тканинну сумісність (імуногенетичне типування). Ні, запитання це не таке вже й невинне: потенційний донор обов'язково має пройти серед інших і таку процедуру, якщо хоче віддати комусь свій орган. Або продати. Впливовий функціонер Міністерства охорони здоров'я за кілька тижнів до згаданого випадку запевнив, що аналіз на тканинну сумісність – процедура цілком доступна й коштує близько тисячі гривень. Будь ласка, є бажання – платіть гроші й діагностуйтеся на здоров'я. У перспективі, як вважають учені мужі, кожен громадянин мав би пройти імуногенетичне типування. Це полегшило б діагностувати хвороби й боротися з ними. Ну, і якщо громадянин згоден, аби у випадку смерті його органи пересадили хворим, то це пришвидшило б пошук сумісного кандидата.