Варта вивела із суду заплаканого від щастя підсудного, колишнього опера Калінінського райвідділу міліції Донецька, В’ячеслава Синенка – вердикт про довічна ув’язнення, ухвалений за рік до цього Донецьким апеляційним судом щодо вбивства президента ФК «Шахтар» (неофіційно – лідер злочинного угруповання «Люкс») Ахатя Брагіна, відмінили. «Невже він ще живий?», – такою була реакція моїх колег. Більшість членів банди, на яку, окрім цього злочину, «повісили» ще десятки убивств, зокрема депутата Євгена Щербаня та голови Нацбанку Вадима Гетьмана, не дожили до суду. В документах слідства вона фігурує як донецько-луганське ОЗУ Кушніра. У банду початково входили такі собі Акулов, Філіпенко, Михайлов, Денисов. Згодом до них долучилися угруповання Горобіна та Алієва, пізніше луганчанин Пушняков, а також москвич Болотскіх.
Алієв зник у серпні 1997-го, Горобіна убили в жовтні 1997-го, лідера – Кушніра – було поранено, потім його затримала міліція за нез’ясованих обставин він помер у СІЗО 1998 року. Загинули також Філіпенко та Пушняков, зникли безвісти Ільченко й Акулов. Засуджено тільки Денисова, Болотскіх і Кулєва. За версією правоохоронців, саме майор Синенко прикривав людину, яка детонувала 5 кг пластиду 15 жовтня 1995 року на стадіоні Донецька, внаслідок чого загинуло, окрім Брагіна, вісім людей. Якби не це, сьогодні говорили б про найбільшого мільярдера Східної Європи Брагіна, а не про його родича Ріната Ахметова, котрий залишив стадіон за кілька хвилин до вибуху. Інтерпол розшукав Синенка в Афінах 2005 року. Міліціонер усіляко заперечував причетність до злочинів, звинувачення за якими перетворили ОЗУ Кушніра на найкривавішу банду в історії України.
Повернення справи на дорозслідування Ахметову навряд чи сподобається. Навесні 2006-го у Росії було арештовано членів банди Гіві Немсадзе – тих самих, яких Луценко намагався піймати в резиденції Ахметова з домогою БТРа. Тоді говорили, що таким чином київські політики знайшли ниточки, за які можна було б смикати бізнесмена у випадку неприйнятних результатів виборів. Нині з нього можуть спробувати зробити дійну корову – за бажання, справу можна так само швидко закрити, як і відкрити.
