У 2006 році влада в місті Києві валялася під ногами. Її зумів підняти непоказний чоловічок, про якого тоді мало хто знав із звичайних споживачів новин.
За два роки цей чоловічок із маловідомого банкіра перетворився на мега-одіозного персонажа, з якого знущаються на форумах і якого ненавидить половина киян. Проблема тільки в тому, що більша частина цієї половини не має столичної реєстрації. І не зможе взяти участь у перевиборах такого ненависного їй «Космоса». Натомість Черновецький зберіг свій електорат. Або, навіть, примножив.
У 2006 році за Леоніда Михайловича проголосувало майже півмільйона киян. Переважно пенсіонерів. Це люди, яким нема від кого очікувати не те що допомоги, але й нормального людського спілкування. І Черновецький для них – рятівник. Річ не тільки в гречці, але й у тому, що їх ПОМІЧАЮТЬ.
Таємниця успіху «мера всіх марсіян» у тому, що він інвестує не стільки в піар, скільки в безпосереднє спілкування з киянами. Кілька тисяч людей (якщо не громадськими активістами, то соціальною мережею їх цілком можна назвати), ядром яких є аделаджівська «церква», ефективно працюють з мешканцями багатоповерхівок. Пенсіонерам регулярно заносять гречку і вислуховують їхні побажання. Всі інші політичні сили спілкуються з ними через телеекран.
За даними Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, в березні Черновецький і Кличко мали практично однаковий рейтинг – близько 25% кожен. У випадку Черновецького – це вже більше ніж півмільйона із майже 2 млн київських виборців. На рішення цих людей нічого не вплине, чого не скажеш про електорат Кличка.
Тому що в ринг до Кличка так і прагнуть заскочити безліч політиків – від кандидатури, яку так напружено видавлює з себе БЮТ, до якої-небудь «Пори» (кандидат від цієї «партії», між іншим, суто випадково є заступником Черновецького). У цьому контексті заголовок «Луценко вимагає припинити парад кандидатів» викликає гомеричний сміх.
Щойно в Кличка (чи кандидата від БЮТ) відщипнуть кілька відсотків, як мером Києва знову стане Черновецький. Адже вибори столичного міського голови відбуваються в один тур – можливості «об’єднатися перед розстрілом» у його опонентів уже не буде.
Єдине, що справді загрожує Черновецькому – це перевибори Київради. Ось там точно переможе БЮТ (за даними Центру Разумкова, рейтинг БЮТ - 30%, у той час як Блоку Черновецького – 17% і Блоку Кличка – 15%). А
Тиждень уже писав про те, якою сумною є доля мерів без більшості в Раді
|див. № 12|.
Та навіть у такому випадку неминучі скандали, які відвертають людей від політики. Власне, Черновецький уже відвернув занадто бридливих українців від бажання брати активну участь у житті країни, але ця тенденція триватиме. Команда нового мера може й далі реалізовувати «космічну» політику в галузі земельного дерибану або приватизації комунальних підприємств. Бо Леонід Михайлович продемонстрував – це можливо робити, і то дуже ефективно.
Є і плюс. Замість розчарованих, які не ходять на вибори, в Києві з’являються соціальні мережі прямої дії - наступне покоління громадських активістів. А там, де є ефективна громадянська дія, чиновник не зможе забагато красти…
