Випробування стихією

Підписуюсь під всім сказаним. Знаємо хто ті словники упорядковує. Деякі мої викладачі сучасної української мови в університеті Шевченка між собою спілкувалися російською мовою, Та й взагалі, поза межами університету їхньою мовою спілкування була російська. А для того, хто українською спілкується в повсякденному житті зрозуміло, що повінь влітку не буває.
Тож заглядайте в словник і ще краще в словники...

Я теж належу до шанувальників тижневика, тому не можу залишитися осторонь дискусії про паводок та повінь. Семантика це діло звісно серйозне і Вам як журналістам воно дуже близьке. Але пересічні читачі краще сприймають шкільну географічну догму, що повінь - це щорічне підняття води, обумовлене ритмами природи, а паводок - це раптове підняття води, внаслідок зливових дощів, раптового танення снігу тощо. Тому інколи заглядайте і до географічного словника.
І дякую за те, що ви є!

пишу вам з самого "серця" повені.містечко Галич.Івано-Франківська область.
в перший день повені було дійсно страшно.
не можу сказати що люди сильно об'єднувалися.скоріше я б це навав панікою. влада мовчала. жодного звернення , жлдного вистуту.нічого.
я три дні підряд сидів під райрадою до 3 ночі, чекаючи подій, але в кабінеах можновладців нічого не робилося.
зрештою коли риїхали військові з Рівного і Луцька, то з'явилася надія..ну так.з'явилася якась дія.але вода вже відходила. 3 дін тому прибули близько 300 військових-контрактників зі Львова.на розчистку.ми їм носимо яблука а ввечері граємо разом футбол.
зараз відчувається істерія над грошима.
всі хочуть виплат. але..
але ну не вірю я що все буде справедливо.влади знову не чути.вдають по тисячі гривень, а люди в чергаг падають в обморок.посійно біля каси чергує швидка.самі галичани не віять у випоати.це репрезинтує результат иопитування на Галицькому порталі :http://galych.info/index.php?option=com_poll&id=40:---&Itemid=113
чи біда нас об'єднала?ні.
чи мала б?однозначно так.
як це все пояснити не знаю.

Шановний дописувачу, Jennnys!
Ми дуже тішимося, адже Вам не просто подобаються матеріали, опубліковані у нашому журналі - Ви читаєте їх критично, ба, навіть люб'язно допомагаєте нам звернути увагу на лексику статті.
Ми, в свою чергу, звернулмся до словників, щоб обгрунтувати доречність уживання слова "повінь" у статті і дійшли до висновку, що Ви маєте прекрасне мовне чуття. Річ у тім, що хоча "Великий тлумачний словник сучасної української мови" і подає тотожність понять "повінь" (рідше - "повідь") і "паводок", проте праслов'янський префікс па- означає "після". Тобто виходить, що і повінь і паводок - це дві різні назви одного й того самого явища виходу води річок із берегів унаслідок "весняного розтавання снігу, льоду, або тривалих дощів чи великих злив", просто в семантику слова "паводок" завдяки префіксу па- закладено значення "після води", що, погодьтеся звучало б дещо тавтологічно в контексті статті, на відміну від слова "повінь", семантика якого більшою мірою вказує на наслідок стихії.
З повагою,
Ваш "Український Тиждень".

Привіт. Дуже подобається ваш журнал.Але шановна редакція, Ви припустилися помилки:чи саме повінь відбулася на Західній Україні, а не паводок. Погортйте словничок чи якусь літературу фахову, це два різних за походженням явища