Новий чорний понеділок

Парадоксально, але факт: найзначніше за 6 останніх років падіння вартості цінних паперів зумовила спроба президента США Джорджа Буша заспокоїти діловий світ, повідомивши про заходи з недопущення економічної рецесії в США. Світ відреагував з точністю до навпаки, розцінивши заяву про запровадження податкових пільг на $140–150 млрд як остаточний доказ неминучої кризи американської економіки. Першими відреагували біржі Японії, де в понеділок індекс Nikkei упав до рівня дворічного мінімуму. За ними в піке увійшли фондові ринки інших азійських країн. Для них рецесія в США є вкрай загрозливою: адже Америка – головний імпортер товарів цього регіону. Потім кризова хвиля накрила і Європу. Справжнього обвалу зазнав російський фондовий ринок: акції «Ростелекому» і РАО «ЕЭС Росії» подешевшали на 11%, «Газпрому» – на 7,5% та «Роснєфті» – на 5,6%.

 

Ситуацію погіршило те, що в понеділок американські біржі не працювали через державне свято США – День Мартіна Лютера Кінга. Відповідно, поки на азійських ринках повним ходом ішов обвал, Америка, яка його спричинила, не могла вжити ніяких заходів. Втім, вже наступного дня в хід пішла артилерія найбільшого калібру: федеральна резервна система США оголосила про зниження облікової ставки до 3,5% річних. Це водночас і спрацювало, і ні: в Азії, Європі та Росії ціна цінних паперів знову почала зростати і станом на середу було відіграно значну частину втрачених протягом двох попередніх днів позицій. Натомість у самих США радикальне зниження облікової ставки, яке, до речі, майже неминуче спричинить інфляцію долара, лише призупинило падіння. За попередніми оцінками, акції Нью-Йоркської фондової біржі втратили за день півтрильйона доларів.

Світова криза не оминула й Україну – середнє падіння курсів акцій на найбільшій фондовій біржі країни – ПФТС – досягло 5%. Втім, наша ситуація відзначається своєрідністю. «Зв'язок між російським і українським ринком за деякими позиціями частково навіть протилежний, – вважає Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень. – У нас найбільше компаній-експортерів у хімічній та металургійній галузях. І для них газ є ресурсом. Якщо світові ціни на газ внаслідок кризи стануть нижчими, то це означатиме, що і добрива, і метал виробляти стане дешевше. Тому саме тут проблем українські виробники не матимуть. Негативний вплив може бути лише тоді, коли відбудеться зменшення інвестицій по всьому світу через загрозу загальної кризи. Український експорт йде, передусім, на будівництво у світі. Якщо не буде інвестицій, не буде і будівництва, що зменшить потребу в українській промисловій продукції. Та поки що цей сценарій малоймовірний. Доказом цього є відсутність проблем із економіками країн, що швидко розвиваються, приміром, Китаю».