Місцевість вздовж шосе 270, де розташована компанія AFG Biosolutions, має в США неофіційну назву «біотехнологічний коридор». У скляному резервуарі біореактора піниться каламутна рідина. В ній – міріади бактерій зі зміненим генетичним кодом. Бурхливо розмножуючись під комп'ютерним контролем, вони продукують біологічно активні речовини, які стануть основою високоефективних фармацевтичних препаратів. Біореактор – лише маленька частина складного й дуже дорогого обладнання. Але результат того вартий: грам отриманої речовини може коштувати й мільйон доларів. Та найцікавіше навіть не це – створена «американськими» бактеріями біотехнологічна сировина призначена для України. В нещодавно відкритому в Борисполі науково-виробничому центрі Max-Well Biocorporation (США) з неї виготовлятимуть сучасні лікарські препарати для ринку країн СНД.
Ціна здоров'я
Нас уже не 52 мільйони – щороку населення України скорочується. І серед основних причин цієї невтішної ситуації – високий рівень смертності. З чотирьох передчасно померлих людей троє ідуть із життя внаслідок онкологічних, серцево- судинних чи хронічних інфекційних недуг.
Обговорюючи цю проблему з президентом американського підрозділу компанії «Макс-Велл» Пітером Лайтнером дорогою з AFG Biosolutions до Вашингтона, я почув шокуючий факт: у США кількість хворих на рак на тисячу осіб... вища, ніж в Україні. Але не тому, що американці хворіють більше – їх життя продовжує ефективна система охорони здоров’я. А в Україні такі хворі живуть, переважно, не довше року. «Тут є кілька причин, – пояснює доктор Лайтнер. – Кваліфікація українських лікарів висока. Але дефіцит сучасних ліків за доступною ціною знижує ефективність лікування. По-друге, дуже багато залежить від того, наскільки вчасно поставлений діагноз. Пацієнт із четвертою стадією раку – це практично завжди смертний вирок, хоч у США, хоч в Україні. Але в Америці таких хворих виявляють на ранніх стадіях, коли шанси на успіх значно більші».
В тому, що сфера охорони здоров'я в Україні потребує радикального реформування, навряд чи хтось сумнівається. Певні зрушення відбуваються «своїм ходом»: скажімо, бурхливими темпами зростає ринок ліків. І цікавість до нього іноземних фармацевтичних виробників цілком зрозуміла.
Однак підхід, який пропонує «Макс-Велл», має дві істотні відмінності. По-перше, компанія планує не лише продавати в Україні лікарські препарати, але й здійснювати діагностику та лікування хворих, вести науково-дослідну роботу. По- друге, «Макс-Велл» буде не експортувати готові препарати в нашу країну, а виробляти їх тут. На найсучаснішому обладнанні, з якісних американських компонентів (їх виробництво покладено на вищезгадану AFG Biosolutions) і в дуже значних обсягах. При цьому вартість таких ліків буде нижчою, ніж імпортної продукції – в «Макс-Велл» стверджують, що лікування буде доступне більшості громадян України. Значною мірою ці плани вже реалізовані. В Борисполі споруджено науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл». Обсяг інвестицій у нього становить $90 млн – наразі це друга за обсягом інвестиція США в Україні і перша – у високотехнологічному сегменті. Втім, інвестиційний процес не завершився – найближчим часом сума фінансування зросте до $130 млн. Значна частина коштів піде на відкриття спеціалізованих клінік. Одна з них уже діє в Борисполі, цього року з'являться ще дві в Києві.
Завод «Макс-Велл» у Борисполі відкрили 27 березня, виробництво препаратів на продаж має розпочатися за кілька місяців. Але підприємство вже функціонує: так, 4 червня офіційно запрацював комплекс лабораторій контролю якості та центр фармацевтичних розробок. Показово, що в церемонії відкриття взяли участь міністр торгівлі США Карлос Гутьєррес та американський посол Вільям Тейлор. Річ у тім, що президент «Макс-Велл», доктор Кеннет Алібек є одним із провідних експертів у питаннях захисту від біологічної зброї, а заснована ним компанія AFG здійснювала дослідницькі роботи на замовлення уряду США.
Попит породжує інвестицію
Чи справді Україна цікавить серйозних закордонних інвесторів? Побувавши на міжнародному симпозіумі, який «Макс-Велл» провела у Вашингтоні для своїх медичних та бізнесових партнерів, можна з упевненістю говорити – ще й як цікавить. І не лише в галузі медицини: дуже цікаво було спостерігати за тим, як нібито вузькоспеціалізована тема виробництва лікарських засобів під час симпозіуму раптово розгорнулася в обговорення інвестиційних перспектив України взагалі.
З доповідей, присвячених цьому питанню, випливало, що каталізатором зростання інвестиційної привабливості нашої країни став вступ до СОТ. Західний бізнес побачив у цій події зручне «вікно» для отримання нових прибутків. Доповідачі не приховували того, що СОТівські умови, на які погодилася Україна, є більш ліберальними, ніж в інших країнах, і цим треба скористатися. Втім, при цьому відразу ж зазначали: не факт, що чинні де-юре норми будуть виконуватися українською владою де-факто.
Наразі в України із США існує своєрідний експортно-імпортний паритет. Як повідомив Пол Дайк, високопосадовець із міністерства торгівлі США, загальний обсяг торгівлі між країнами становить $2,5 млрд, з них $1,2 млрд заробила Україна, $1,3 – США. Й Америка не приховує, що хотіла б активізувати діяльність своїх компаній на українському ринку. На запитання «Хто збирається вести бізнес в Україні?» піднялося досить-таки багато рук, а один із учасників симпозіуму ретельно розпитав доповідача про найперспективніші для зовнішніх інвестицій сегменти української економіки. В перерві засідання я вирішив поспілкуватися з цим паном – і таким чином познайомився з Клементом Міллером, адміністративним віце-президен том M&T Bank. Банк «вагою» $65 млрд виступив одним із інвесторів проекту «Макс-Велл» в Україні, і тепер придивляється до інших сегментів. Передусім інвесторів цікавлять будівельна галузь (постачання техніки та обладнання) і сільське господарство. І схоже, що це далеко не єдина серйозна бізнес-установа, яка збирається прийти в Україну шляхом, прокладеним «Макс-Велл».
.jpg)
Ліки якісні й ліки дешеві
«Американські ліки – найякісніші у світі», – заявив президент Академії медичних наук України Олександр Возіанов на відкритті лабораторного комплексу «Макс-Велл». Проте навряд чи варто очікувати, що, попри всю авторитетність подібних заяв та високу репутацію американської фармацевтики, «закордонні ліки» – навіть вироблені на українському заводі – не викликатимуть у наших споживачів підозри. Особливо після нещодавнього скандалу з вакцинацією, під час перебігу якого неодноразово лунала думка про те, що, мовляв, іноземці досліджують на українцях неперевірені препарати.
Я не міг не уточнити це питання в доктора Алібека. І той пояснив, що завод «Макс-Велл» вироблятиме лише так звані дженерики |див. словничок|. Сумніватися в безпечності цих препаратів навряд чи доводиться, адже їх використовували протягом досить тривалого часу. Більшетого, симпозіум у Вашингтоні дав нагоду безпосередньо поспілкуватися з керівниками американських компаній, які постачають обладнання для «Макс- Велл». І почути їхні нарікання на... надмірну кількість перевірок та узгоджень, які їм доводиться пройти відповідно до вимог законодавства США. Зате в Індії, казали вони, таких проблем немає, відповідно, й вартість обладнання на 20-25% дешевша. Втім, українські споживачі можуть порадіти з того, що завдяки американській бюрократії вони отримають ліки, на якості яких ніхто не заощадив.
У перспективі ці препарати також отримають мешканці країн СНД та Європи. Виробничі потужності «Макс-Велл» потенційно більші за потреби внутрішнього ринку України, й частина продукції в майбутньому піде на експорт. Окрім цього, деякі західні фармацевтичні компанії вже цікавляться можливістю випускати свою фірмову продукцію в Борисполі на контрактній основі.
|
|
|
|
СЛОВНИЧОК Дженерик (generic drug) – лікар- ський препарат, вироблений третіми компаніями після завершення періоду патентного захисту, наданого компанії-розробникові препарату. Як правило, патентний захист діє близько 25 років, із них 10 років займає процес розробки та виведення ліків на ринок і ще 15 – період ексклюзивного використання. Після цього інші фармацевтичні фірми отримують право випускати повністю аналогічний препарат із тим самим активним лікувальним компонентом. Дженерики не є найновішими ліками, натомість вони перевірені й значно дешевші, ніж оригінальний бренд. |
|
|
|
|
|
|
|
|
PОST SCRIPTUM ЗАРОБІТОК ПАТОЛОГОАНАТОМА
«Не треба бути наївним», – так із приводу американського проекту говорить мій знайомий співробітник «середньої ланки» української системи охорони здоров’я й скептично посміхається. «Розповіді американців з «Макс-Велл» – це одне. Але зрозумій: те, що вони роблять, – це фактично побудова вертикально інтегрованої комерційної структури. Пацієнта «прив’язують» до неї на всіх етапах – діагностика, визначення методів лікування, придбання препаратів тощо. І на кожному етапі він платитиме гроші саме цій структурі. З погляду бізнесу це правильно, але говорити про якесь особливе благо для українців...»
Можливо, я б не приводив цю ремарку. Якби не нещодавній телефонний дзвінок мами, яка зі сльозами в голосі повідомила мені про раптову смерть її двоюрідного брата. Дядько Дмитро помер у віці 55 років від серцевого нападу – просто на сільському полі. Він хворів на хронічну гіпертонію. І, як десятки тисяч інших «маленьких українців», не отримав від формально безкоштовної вітчизняної медицини ні регулярної діагностики й лікування, ні сучасних препаратів. На ньому ніхто не заробив, окрім патологоанатома, який узяв із убитих горем рідних 700 гривень за терміновий розтин. |
|
|
|
|
