У Європі вважається нормою, коли пенсію становлять щонайменше 70% постійних витрат, які мала людина, працюючи. Умовно кажучи, ця сума вираховується за формулою: зарплата після оподаткування мінус заощадження. Тоді людина може зберегти приблизно той самий рівень життя, як під час трудової діяльності.
ЖИТТЯ ЗА ПЄЧКІНИМ
Натомість в Україні солідарна пенсійна система у середньостатистичному вимірі заміщає лише 35% зарплати, або 45% тієї суми, яку має отримувати пенсіонер, щоб його рівень життя не погіршився. Саме тому ми бачимо, як подорожують світом літні люди з інших країн, тоді як наші дідусі й бабусі змушені не те що сидіти вдома, а економити на найнеобхідніших речах. Це тільки в мультику життя у листоноші Пєчкіна починалося після виходу на пенсію.
Якщо ви не плануєте стати народним депутатом чи високопосадовцем, варто задуматися про власні заощадження, які компенсують ту частину майбутніх витрат пенсіонера, яку не може сплатити держава. Тим більше, що розпочата пенсійна реформа вже зараз дає можливість вкладати гроші у майбутню старість.
Слід зауважити, що в майбутньому наша пенсійна система матиме три рівні. Солідарний – це нинішня страхова пенсійна система, за якою пенсія обраховується не за сумою грошей, перерахованих кожним конкретним платником цих внесків, а лише гарантується певний відсоток базової зарплати. Також буде два накопичувальні рівні: персоніфіковані пенсійні рахунки обов’язкового державного пенсійного страхування та недержавні пенсійні фонди (НПФ).
За розрахунками фахівців, перші два державні рівні у перспективі повинні заміщати 45–50% зарплати, а щоб гарантовано мати більше, частину власних заощаджень доведеться вкладати у НПФ.
ОСОБИСТІ П’ЯТИРІЧКИ
Передусім треба звернути увагу на специфічність НПФ порівняно з іншими інструментами накопичення заощаджень. Наприклад, банківські депозити можна використати в будь-який момент, але вони у найкращому разі захищають гроші від інфляції. Значно вищий дохід забезпечують інвестиції в бізнес, наприклад, у пайові інвестиційні фонди. Такі заощадження дають високі доходи, якщо їх вкладати на середньострокову перспективу. Однак є ризик втрат, коли фінансові ринки переживають кризу, як зараз.
А якщо ви інвестуєте у недержавний пенсійний фонд, то скористатися цими коштами зможете лише після досягнення пенсійного віку плюс-мінус 10 років. Гроші, вкладені у НПФ, будуть недоступні для вас багато років. Тільки у разі тяжкої хвороби можна буде зняти потрібну суму для лікування, у разі ж смерті кошти отримають у спадщину родичі. Перевага пенсійних фондів у тому, що в довготерміновій перспективі вони здатні забезпечувати на 50% більшу дохідність порівняно з банківськими депозитами практично за того самого рівня гарантій збереження заощаджень. Ідеальна стратегія накопичення капіталу передбачає розподіл коштів за всіма трьома кошиками. Це дозволяє максимально зменшити ризики і дає середньозважений інвестиційний дохід. Тому слід вирахувати, яку частину зарплати можна вкласти у пенсійний фонд, а також визначити для себе той рівень, який збалансує доходи та витрати. Є кілька способів обчислення суми щомісячних (або річних) внесків на пенсійний рахунок. Більшість точних розрахунків на довготривалий термін |див. додаток| вимагають спеціальних знань із фінансового аналізу. Наприклад, треба враховувати, що, з одного боку, купівельна спроможність кожних 100 грн, покладених на рахунок у НПФ, щороку зменшується внаслідок інфляції, а з іншого – вона збільшується на отриманий дохід від їх інвестування.
«Краще орієнтуватися на свої теперішні можливості, – радить Ірина Васильєва, директор департаменту НПФ компанії з управління активами «КІНТО». – По-перше, людина не вноситиме 30 років одну й ту саму суму, оскільки її дохід може і збільшитися, і зменшитися. По-друге, умови участі в НПФ дозволяють без штрафних санкцій призупиняти перерахування внесків у разі погіршення матеріального становища». Крім того, майбутня пенсія залежатиме не тільки від розміру та регулярності внесків, а й від терміну, протягом якого вони накопичуватимуться, та від професійності компанії, яка керує активами конкретного фонду.
ПЕНСІЙНИЙ ОФШОР
Ще одна перевага інвестування у НПФ – можливість мінімізувати податок на доходи громадян. Згідно із законодавством України цього року з пенсійних внесків у НПФ до 890 грн на місяць податкова зобов’язана повернути людині 15% переплаченого протягом року податку на доходи громадян. До того ж не оподатковується й інвестиційний дохід, який увесь цей час накопичується на пенсійному рахунку. Таким чином, у 2008-му до власного бюджету можна повернути до 1600 грн. Щороку розмір суми, з якої повертається цей податок, збільшується відповідно до підвищення визначеного урядом прожиткового рівня. На перший погляд, не так і багато, але порахуйте цю суму за 30 років – якраз вистачить на бюджетне авто без жодного кредиту. Щоправда, щойно ви почнете отримувати пенсію, частково податок все ж таки доведеться заплатити. До досягнення 70 років стягується 15% податку на доходи з 60% пенсії, а 40% виплачується без оподаткування. Інакше кажучи, вся пенсія оподатковується за ставкою лише 9%. А ось після досягнення 70 років або в разі інвалідності цей податок з виплат НПФ взагалі не стягується.
