БЮТ ніколи не позиціонував себе як адвокат української мови в суспільстві. Позиція біло-сердешних щодо мовного питання завжди була розмитою. Проте днями фракція блоку разом з ПР та КПУ проголосувала за законопроект про держслужбу, в якому для чиновників передбачається обов’язкове володіння російською мовою й використання її в діловодстві |див. довідку|. Також днями один з депутатів БЮТу зареєстрував проект про державну підтримку української мови й україномовних видань |див. довідку|. Два одночасних кроки в протилежних напрямках. Оскільки питання виживання української мови для нас є принциповим, Тиждень вирішив з’ясувати позицію БЮТу щодо мови в одного з ключових політиків блоку, народного депутата Андрія Портнова. Останнім часом він активно бере участь у створенні нової коаліції та коментує цей процес. На ці теми він готовий красномовно спілкуватися годинами. Та всіляко уникав прямих відповідей на «мовні» питання й буквально видавлював із себе кожну фразу
У. Т.: Пане Андрію, ваша фракція проголосувала за закон про держслужбу. Майже одразу Юлія Тимошенко заявила, що українська мова є єдиною державною. Парламентарі не дивилися, за що голосували?
– Цей законопроект ухвалений лише в першому читанні. А перше читання – це загальні рамки, напрямок руху. Тобто як будуть присвоюватися ранги, як у майбутньому будувати роботу чиновників. Ми не можемо в першому читанні змінювати авторський закон. Тому існує процедура поправки. Фракція БЮТ проголосувала закон у першому читанні й наступного ж дня внесла поправку (вона зареєстрована у ВР), що слова «російська мова» виключити.
У. Т.: Ви читали цей законопроект?
– Так, я читав. І знав про цю норму. Та якби ми не проголосували, то просто не отримали б цього важливого закону. Він базово хороший. Ми проголосуємо його в другому читанні з нашою поправкою.
У. Т.: А якщо «регіонали» відмовляться голосувати за ваш варіант?
– Тоді ми не дамо жодного голосу за цей закон.
У. Т.: Давайте глобальніше. Яка зараз позиція БЮТу щодо української та російської мов?
– Державна мова є, вона одна. Позиція БЮТу в тому, щоб не чіпати цю тему. Й не виносити такі питання на порядок денний – і Верховної Ради, й інших органів, бо вони роз’єднують суспільство. Ми не применшуємо роль російськомовних громадян, але педалювати цю тему ми не будемо.
У. Т.: Згідно з прогнозами соціологів за 20 років через побутову русифікацію українська мова в Центральній Україні зникне. Педалювати цю тему вам, звісно, невигідно. Може, ви знаєте якийсь інший спосіб її врятувати?
– Я думаю, це відбудеться еволюційним шляхом. От подивіться, воно ж відбувається. Тенденції загалом позитивні. Поступово українська мова стає для когось другою, для когось першою мовою спілкування. Згадайте, що було 20 років тому... Держава з однаковою повагою має ставитися й до української, й до російської мов. А також до мов національних меншин. До речі, прошу не називати російську мову мовою нацменшин.
У. Т.: Чому?
– Це витікає навіть зі словосполучення. Багато хто використовує російську як основну. Половину країни не можна називати нацменшиною.
У. Т.: Але ж, згідно Конституції, державна мова в нас одна. Інші – мови нацменшин...
– Так, державна мова українська. Але ж я кажу так, як є за фактом. Взагалі, це тема, на яку не варто розмовляти.
У. Т.: Тобто мовного питання в Україні не існує?
– Я вважаю, що такої проблеми немає. Вона з’являється, коли ми починаємо про це говорити.
У. Т.: А от ваш колега по фракції пан Яценко, який подав законопроект щодо підтримки української мови, схоже, вважає, що проблема існує...
– Ну, це гарний законопроект. Добре, що люди мають різні точки зору. Якби він подав законопроект про пригноблення якоїсь мови, це було б погано. Людина подала проект про розвиток чогось, це позитивно.
У. Т.: Можна вважати, що цей проект є офіційною позицією вашої політсили?
– Так, це офіційна позиція.
У. Т.: Але цей закон трохи дивний. Там ідеться про пільги виробникам картону, паперу для україномовних видань...
– Думаю, в цій частині це неправильно. Це недобросовісна конкуренція. Не можна надавати пріоритет одним над іншими. Ми маємо зробити загалом для книговидання пільгове податкове, митне законодавство, без втручання саме в ті питання, які роз’єднують наше суспільство. Якщо для когось будуть пільги, то всі компанії зареєструють себе як такі, що видають українську книгу. Для того, наприклад, щоб через митницю провозити картон і папір без мита. Всі мають бути в однаковому конкурентному полі. Не треба плутати економічний режим із мовними й іншими факторами.
|
|
|
|
ДОВІДКА «Про державну службу». 19 вересня парламент 361 голосом ухвалив у першому читанні цей законопроект авторства Віктора Януковича. В документі, зокрема, йдеться, що особа, яка обіймає чи претендує на посаду держслужбовця, повинна «вільно володіти державною та російською мовами». Від БЮТ законопроект підтримали 144 зі 156 депутатів. Остаточне ухвалення проекту має відбутися до 3 жовтня.
«Про забезпечення державної підтримки заходів із розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції». Законопроект, зареєстрований членом фракції БЮТ Антоном Яценком, одним із ідеологів створення й узаконення Тендерної палати. В ньому, зокрема, передбачається підтримка компаній, що надають послуги україномовним виданням і книговидавництвам. |
|
|
|
|
