Графіка: Андрій Єрмоленко
Днями Група «Приват» та основний акціонер російської «Євраз Груп» – Lanebrook Limited, повідомили про завершення операції із придбання компанією Lanebrook шістьох підприємств гірничо-металургійного комплексу, що належали «Привату». Їхня вартість може становити більше 3,5 млрд дол. Ця сума співставна з ціною продажу «Криворіжсталі» Лакшмі Мітталу (більше 4 млрд дол). Навіщо «Привату» потрібно було продавати, відомо майже усім. Навіщо купував «Євраз», також більш-менш зрозуміло. Однак залишається відкритим питання додаткових обставин оборудки між «Приватом» та «Євразом». Іншими словами, тут може бути зацікавлена третя сторона.
За останні роки усі в Україні звикли сприймати «Приват» як структуру, що поглинає підприємства одне за одним, постійно видивляючись нові цілі. Все, що потрапляло до сфери впливу «Привату», можна було вважати втраченим для інших гравців ринку. І ось 11 грудня на сайті «Євраз Груп» з’явилося повідомлення про купівлю у «Привата» 99,25% акцій ВАТ «Гірничо-збагачувальний комбінат «Суха балка», 95,57% акцій ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського». Крім того, група придбала частки у ВАТ «Коксохімічний завод «Баглейкокс» – 93,74% акцій, ВАТ «Дніпрококс» – 98,65% акцій і ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» – 93,83% акцій. Ще за 2 дні з’явилася інформація про те, що до перелічених підприємств додано й 50% акцій Південного гірничо-збагачувального комбінату. Саме ПГЗК є найбільш цікавим придбанням «Євразу». Це один з найпотужніших виробників залізорудної сировини в Україні (займає 4-те місце за обсягами виробництва після Інгулецького, Північного та Полтавського ГЗК).
Нічого ПРИВАТного, лише бізнес
Експерти в один голос кажуть – нічого дивного, «Приват» позбавляється від непрофільних активів, концентруючи свою увагу на виробництві феросплавів, де він займає одну з провідних позицій у світі.
4 грудня акціонери австралійської компанії з видобутку марганцевої руди Consolidated Minerals прийняли пропозицію Palmary Enterprises Limited, що належить співвласникові Приватбанку Геннадію Боголюбову, щодо придбання акцій Consolidated Minerals. Саме для того, щоб заплатити за австралійську компанію, «Привату» і знадобилися гроші.
Ще одним чинником для прийняття «Приватом» рішення про продаж своїх підприємств міг стати той факт, що у наступному році в українських металургів виникнуть проблеми з енергоносіями (подорожчання газу,та нестача коксу), що змусить їх суттєво зменшити виробничі плани. Взагалі, експерти прогнозують, що у 2008 році зростання собівартості української металопродукції перевищить темпи збільшення ціни на неї, тобто чималий розмір маржі, до якого звикли власники метпідприємств суттєво зменшиться, а відтак, зменшаться і їхні прибутки. Отже, продаж коксохімів та метзаводу виглядає досить своєчасним рішенням.
З іншого боку, «Евраз Груп», що фактично належить російському мільярдерові Роману Абрамовичу, зацікавлена у отриманні українських гірничо-металургійних підприємств. Як сказано в офіційному коментарі «Євраза»: «З цим придбанням в Україні, зросте рівень нашої самозабезпеченості залізорудною сировиною і продовжиться інтеграція «Євраза» у гірничорудний сегмент. Придбані коксохімічні підприємства створять додаткові можливості для збуту коксувального вугілля, що видобувається на вугільних шахтах компанії. Купівля Дніпропетровського металургійного заводу ім. Петровського дасть змогу ще більше диверсифікувати виробництво за його географією, причому в напрямі подальшого зниження його собівартості».
Питання, що залишилися без відповідей
Перше і головне – Південний ГЗК. 50% акцій комбінату належить «Смарт холдингу» Вадима Новинського. Нещодавно, «Смарт» та СКМ, якою володіє Рінат Ахметов, повідомили про намір об’єднати свої гірничо-металургійні активи, відтак як співвласника ПГЗК можна розглядати найпотужнішу українську фінансово-промислову групу. Не викликає сумнівів, що як «Євраз», так і СКМ спробують отримати контроль над комбінатом. Цілком ймовірно, що «Смарт холдинг» та СКМ будуть намагатися протидіяти передачі «Євразу» частки «Привату» в цьому підприємстві. Вже з’явилася інформація про те, що «Смарт холдинг» незадоволений укладенням угоди про продаж половини ПГЗК без погодження із ним цього питання. Навіть в офіційній заяві Групи «Приват» та Lanebrook Limited відносно завершення операції з придбання шістьох підприємств «Привата», формулювання щодо ПГЗК виглядає не визначеним. Lanebrook, зокрема, повідомляє, що з інвестиційною стратегією відносно комбінату визначиться пізніше.
У цьому сенсі дуже цікавою є думка одного з функціонерів українського ГМК, що побажав залишитися неназваним. У своєму коментарі кореспондентові «ТИЖНЯ» він заявив, що взагалі не варто буквально сприймати все, що відбувається навколо продажу приватівських активів: «Ще не відомо, хто прийде на ці підприємства – і це не обов’язково будуть росіяни. Треба подивитися, з ким і як ці підприємства будуть працювати після їхнього продажу. Тоді все стане зрозуміло. Не виключено, що вони потраплять до сфери впливу Ахметова».
Припустити, що «Євраз» купував всі 6 підприємств в інтересах Ріната Ахметова, досить складно. Компанія Романа Абрамовича є серйозним гравцем на світовому ринку металу та відповідає західним вимогам до прозорості бізнесу. Тому брати участь у незрозумілих комбінаціях із набуття контролю над підприємством третіми особами, більш притаманних для невідомої офшорки з Кіпру, «Євраз» не стане. Та й, у складі металургійної компанії «Метінвест», яка об’єднує підприємства ГМК, що належать Ахметову, є Авдіївський коксохімічний завод, здатний забезпечити потреби цих підприємств у коксі. Це свідчить про те, що ще 3 коксохіми без сировинної бази «Метінвесту» не потрібні. Метзавод ім. Петровського з його єдиною домною та застарілою виробничою базою також не викликає в СКМ достатньої зацікавленості. Водночас СКМ не перший рік демонструє бажання отримати контроль над Південним ГЗК, і здається дуже сумнівним, що вона відмовиться від цього.
Є кілька варіантів, як це підприємство може перейти до СКМ. Не слід виключати можливості існування між «Приватом», «Євразом» та СКМ попередніх домовленностей. У цьому випадку, «Євраз», повністю офіційно, перепродасть свою частку в ПГЗК СКМ, отримавши непогані комісійні. Залишаєть вірогідність і досить складних операцій, за умови яких, «Євраз» також передасть СКМ контроль над комбінатом, отримавши натомість частину металургійного бізнесу СКМ, або активи в інших галузях. Так чи інакше, без кулуарних домовленостей між власниками компаній, притаманних українському бізнесу, справа навряд чи владнається.
Варто зазначити, що питання укрупнення для «Метінвесту» є стратегічно важливим. Нині для того, щоб конкурувати із провідними металургійними компаніями світу, слід максимально використовувати синергетичний ефект, який досягається за рахунок збільшення кількості профільних підприємств під одним дахом.
Загалом зміна власників на двох ГЗК та трьох коксохімах автоматично спричинить у найближчому майбутньому перехід до інших рук ще кількох металургійних підприємств України. Йдеться про меткомбінати ім. Дзержинського та Алчевський, що належать ІСД, а також про комбінат ім. Ілліча та «Запоріжсталь». Для них втрата «Сухої Балки» та ПГЗК стане дуже болючою. Не забуваймо про те, що «Євраз», придбавши українські ГЗК, планує завдяки цьому збільшити забезпечення залізорудною сировиною саме власних підприємств. Врятувати перелічені підприємства від спаду виробництва зможе «Метінвест Холдинг». І коли цей момент настане, він вже прикладе зусиль, щоб на шляху до найпривабливішого підприємства його не випередили російські конкуренти.
