Спроба прощі

Ідея організувати «Прощу до Тараса» виникла торік, коли новостворений рух добровольців «Простір свободи» обговорював плани на майбутнє. Згадали, що така традиція існувала ще в ХІХ ст.: «до Тараса» приходили покласти квіти, читали вірші, а знамените «Братство Тарасівців», серед засновників якого були Микола Міхновський і Борис Грінченко, саме тут присягнуло боротися за незалежність України.

 

«Ми вирішили позбавити щорічні відвідини Тарасової гори офіціозу – день його перепоховання, 22 травня, варто провести без політичних промов і гасел, просто почитати й послухати твори Шевченка. Люди повинні мати орієнтир, вони можуть сюди приїхати й спробувати осмислити, хто такий Шевченко й що він значить для нас», – каже член руху добровольців Тарас Шамайда.

 

 

Зібралися на свято як активісти громадських організацій, які підтримали ініціативу «Простору свободи», так і звичайні молоді люди. Дехто знайшов інформацію в Інтернеті, когось гукнули друзі. Місцевих жителів запрошували самі волонтери, роздаючи на вулицях Канева маленькі «Кобзарики» та афіші. Причому деякі канівці зізнавалися, що жодного разу не були на Тарасовій горі.

 

Волонтер громадського руху «Не будь байдужим» Олена Яцун і вчитель історії Роман Бойко приїхали з Кіровограда власним коштом. У повнісінькому кіровоградському автобусі яких тільки організацій не було – й Українське дитячо-юнацьке товариство «Січ», і «Пласт», і «Тризуб». «Кожен українець хоч раз має сюди приїхати й віддати шану Шевченкові як герою України, – вважає Олена, вимахуючи синьо-жовтим прапором. Кіровоградці хваляться, що мають у місті «Український клуб», де тусуються представники різних патріотичних організацій, проходять поетичні вечори. А ще діє кіноклуб – приміщення виділила одна з партій. Тих кіровоградців, котрі допомагали поширювати інформацію про «Прощу», привіз до Канева Ігор Козуб, про якого кажуть, що він «національносвідомий бізнесмен».