Охоронці кордону офіційно запевняють: переважну більшість порушників вони ловлять. Однак коли вимикається диктофон, прикордонники визнають: затримати вдається лише нелегалів, котрі не домовилися з місцевою мафією.
Секрет «фірми»
Чашка кави в їдальні застави «Велика Бійгань», і службовий «бобик» мчить нас до кордону. Жахлива розбита дорога через невеликий лісок – і ось ми біля стіни з колючого дроту, яка йде за горизонт. Навколо – тиша, тільки соловейко заливається десь у хащах, судячи з усього, вже на угорській території. Начальник застави лейтенант Сергій Босанець відчиняє великі іржаві залізні ворота, і ми виходимо до контрольної смуги з піску, вздовж якої тягнеться вузька доріжка – нею і ходять прикордонні патрулі. Перед контрольною смугою протягнута майже непомітна для неозброєного ока тоненька пластикова стрічка – якраз на рівні пояса, щоб її неможливо було перестрибнути, а тільки проповзти під нею, неодмінно залишивши сліди, за якими прикордонники потім обов’язково виявлять порушення кордону. «Ми можемо визначити по прим'ятій траві не тільки той факт, що хтось пройшов, але й чоловік це був чи жінка, скільки було порушників, коли саме вони пройшли, – каже Сергій Босанець. – Крім цього, в нас є велика кількість своїх прикмет та контрольних предметів, за якими ми визначаємо навіть те, чи хтось взагалі тут був». Ніби почувши слова командира, один із бійців патруля раптом різко нахиляється й кличе лейтенанта. Я встиг побачити, що під невеличким камінцем лежать звичайні 5 копійок. Командир довго роздивляється монету. Питаю – в чому річ і що означає ця копійка? «Все нормально, – загадково посміхається лейтенант. – А монетка... То наша професійна таємниця».
Але зараз порушники стали розумними – на простий прорив кордону вже мало хто йде. Вдаються до будь-яких хитрощів, буває, навіть використовують аероплани. За словами лейтенанта, прикордонники також не стоять на місці.
Безпосередньо на кордоні вдень працюють 2-3 секретні пости, які моніторять доручені їм зони. Ці «секрети» дислокуються на пагорбах та в місцях, звідки можна максимально охопити зором прикордонну територію. Вночі ж кордон охороняють 4-5 патрулів. Але останнім часом використовують і новітню техніку – наприклад, так звані тепловізори. Це пристрій, що встановлюють на мікроавтобус. Він дозволяє в радіусі 10 км визначати будь-який рухомий живий об'єкт за теплом, яке той виділяє. За словами прикордонників, ефективність цього пристрою майже стовідсоткова – шансів пройти непоміченим повз нього дорівнюють нулю. На жаль, тепловізорів катастрофічно бракує – адже це імпортна техніка, яку частково закуповують у країнах ЄС, а частково вона є допомогою тієї ж Євроспільноти, занепокоєної дірчастістю українських кордонів.
Крім того, 1 серпня у великої кількості контрактників прикордонної служби закінчується контракт. І багато хто продовжувати його не збирається. «Сидиш безвилазно на заставі, не спиш, жінку бачиш раз на 4 дні – й отримуєш за це півтори тисячі гривень, – розводить руками один з прапорщиків. – А в тебе ще кожен уряд забирає всі пільги. Наприклад, раніше мені та дружині оплачували квиток на проїзд, коли я їхав у відпустку. Тепер усе забрали». Сьогодні на заставі «Велика Бійгань» замість кількох десятків штатних бійців залишилося 18. Аналогічна ситуація й на інших постах.
Корупція або смерть
Більшість охоронців кордону, з якими вдалося поспілкуватись Тижню, переконані: боротися з нелегальною міграцією заважає не брак кадрів і сучасної техніки, а корупція. Часто мала зарплата штовхає прикордонників на співпрацю зі злочинцями. «На моїй заставі був випадок, коли прапорщика намагалися підкупити, щоб той не помітив великої групи мігрантів, – розповідає лейтенант Босанець. – Вони через своїх інформаторів якось дізналися, що в нього виникли серйозні проблеми з сином. Йому терміново була потрібна велика сума грошей на операцію». Прикордонникові одразу запропонували заплатити всі витрати на лікування дитини, якщо він під час свого чергування заплющить очі на нелегальний перетин кордону. І він погодився. Нелегалів провели – сліди так-сяк знищили. Але наступний патруль усе ж помітив порушення кордону й доповів керівництву. Підозра одразу впала на цього прапорщика. За ним встановили нагляд. І під час наступної спроби провести нелегалів його затримали разом із замовниками. «Зараз він перебуває в СІЗО, йде суд, – зітхає Сергій Босанець. – Щоправда, сподіваюся, що суд увійде в його стан і зрозуміє, чому він пішов на злочин».
Буває й таке, що спроби підкупу роблять не справжні контрабандисти, а співробітники прикордонної розвідки та СБУ – аби виявити нечистих на руку прикордонників. Водночас один з відставних прикордонників на умовах анонімності розповів історію про те, як його колега покінчив життя самогубством після відмови співпрацювати з мафією.
