«Кріт»*

 «Можеш не сумніватися, що вся ця структура вибудувана з Києва, – запевняє мій співрозмовник. – Ці люди роблять усе, щоб схема переправки не тільки «чорноти», але й усієї контрабанди залишилася. На всіх рівнях».

 

 

Олексій – офіцер закарпатської міліції. Аби прогодувати сім’ю, па- ралельно займається приватним бізнесом. Це – порушення закону, але керівництво заплющує на таке порушення очі. Злочин Олексія на тлі інших підприємців у погонах цілком невинний. Кілька тижнів тому він відвідав Київ у комерцій- них справах і в одній затишній кав’ярні поспілкувався з кореспон- дентом Тижня.

 

«Ще з есдеківських** часів за «чорноту» відповідали ужгородські «мєнти», – розповідає Олексій. – Та після того, як Балога став у Києві великою «шишкою», він почав тяг- нути ковдру на СБУ. Тому до остан- нього часу на Закарпатті тривав конфлікт між МВС та СБУ за контр- оль над каналами переправи неле- галів. Був навіть випадок, коли спів- робітники СБУ затримали двох офіцерів міліції нібито за причет- ність до переправляння нелегалів». За словами Олексія, механізм переправи нелегалів на Закарпат- ті досить нескладний. «Спочатку «чорноту» привозять до обласного центру – Ужгорода, що є справж- ньою «сортувальною станцією» не- легальної міграції, – стверджує він. – «Дахуванням» доставки за- ймається особисто керівництво на- шого СБУ. Подумайте самі, це ж їх везуть сюди аж зі східного кордону. Невже це так просто? Але ж приво- зять без жодних проблем!» Наш співрозмовник назвав кон- кретні прізвища й посади тих, хто, на його думку, причетний до неле- гальної міграції. Редакція зверну- лася до Служби безпеки України з проханням прокоментувати цю ін- формацію. В центральному офісі СБУ нам повідомили, що службо- вих розслідувань стосовно згада- них посадовців не проводилося й не проводиться. І висловили припу- щення, що хтось спеціально поши- рює негативну інформацію про правоохоронців, аби завадити їм виконувати службові обов’язки.

 

Тим часом, Олексій говорить, що після прибуття в Ужгород неле- гальних мігрантів розміщують на двох промислових базах. Звідти но- чами їх розвозять по селах, а далі вони перетинають кордон. «На переправці одного мігранта навар складає $1,5-2 тис., – пояснює Олексій. – За місяць через Гуту, Сторожницю, Соломонов, Великий Березний перекидають мінімум ти- сячу людей. От і рахуй, скільки це». Полічив – вийшло $2 млн. «Не ві- риш? Ти тоді мені поясни, – обу- рюється Олексій, – яким чином заступник начальника внутрішньої безпеки за 2 місяці заробляє на Audi-8 при зарплаті в 3 тис. грн?» Для довідки: ця модель коштує при- близно $80 тис. доларів.

 

 

Після того, як нелегалів доставили до конкретних сіл, іде наступний етап – безпосередньої переправи через кордон. «Раніше взагалі не було проблем домовитися, щоб нелегалів перекинути, – каже далі Олексій. – Прикордонники були бідніші. Мені знайомі «погранці» розповідали, як іноді «тривожна група» виходила на затримання пішки, бо на машину не було запчастин. Тепер стало трохи складніше – не всі керівники застав ідуть на контакт із контрабандистами. Возити «чорноту» стало дорожче – адже ще є впливовий посередник, через якого треба домовлятися».

 

Боротьбу з нелегальною міграцією українських правоохоронців наш співрозмовник вважає бутафорією. «Ти подивись, кого і як вони ловлять, – іронічно посміхається він. – Тільки тих, хто намагається займатися цим без їхнього дозволу та не платить. А навіть якщо затримують, то одразу пропонують співпрацю – плати й виходь. Потім знов плати – і можеш собі працювати далі. Хоча ловлять, власне й не вони, а прикордонники. Ну, спіймали «погранці» групу, завели справу. І передають до прокуратури. А якщо прокурор проплачений, він зробить усе, щоб замість ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України; від 2 до 7 років позбавлення волі) справу перекваліфікували на адміністративне правопорушення».

 

Неораним полем для корупціонерів залишається процес реєстрації іноземних громадян та контроль за їх своєчасним виїздом. Діє така схема: після затримання нелегал потрапляє до пункту тимчасового утримання, звідки його або депортують (якщо є відповідний договір із батьківщиною мігранта), або передають міграційній службі. Всі нелегали, як один, одразу ж пишуть заяви про надання їм статусу біженця. І левова частка цих заяв отримує позитивну відповідь. До речі, в Ужгороді вже з’явилися юридичні контори, які спеціалізуються суто на нелегалах. Невдовзі більшість новоспечених «біженців» знову намагаються перетнути кордон – звичайно, нелегально.