Росія про таке може тільки мріяти

 

«Ми не боїмося ходити ввечері містом, нам не потрібно давати хабарі направо й наліво. Ви, може, не повірите, але ми поважаємо свою поліцію», – запевняла Тиждень 28-річна Ека, жителька Тбілісі. Повірити в любов народу до поліції можна, ознайомившись зі списком реформ, які проводяться в цій структурі з 2004 року. Наведемо лише найглобальніші з них.

 

 

Міністерство безпеки (аналог СБУ), Міністерство внутрішніх справ і прикордонна служба були об’єднані в одну структуру під егідою МВС. Це надало можливість вести єдиний облік злочинів й уникнути дублювання повноважень у різних службах, а також значно скоротити штат працівників.

 

 

В один день було звільнено 16 тис. автоінспекторів. Замість них створено патрульно-постову службу, яка не тільки слідкує за порушенням правил на дорогах, але й може затримувати грабіжників і хуліганів. Зараз у цій службі працюють всього 5 300 осіб. Видаванням номерів та водійських прав займається спеціально створена Агенція сервісу. Недолік реформи в тому, що до цього часу влада Грузії не може придумати, яким чином налагодити прозоре проведення техогляду. Результат – приватний автотранспорт подекуди тут у вкрай поганому стані. Техогляд він не проходив уже 4 роки. Наразі перевіряється лише технічний стан громадського транспорту.

 

 

Кількість особового складу значно зменшили. Якщо раніше в структурі МВС працювали 60 тис. осіб, в міністерстві безпеки – 7 тис., а в прикордонній службі – 10 тис., то тепер загалом в оновленій структурі МВС – всього-на-всього 35 тис. працівників. Це один із заходів, який дозволив значно підвищити зарплату. Для прикладу: раніше державтоінспектор отримував $50 на місяць, тепер же працівник патрульно-постової служби одержує як мінімум $600.

 

 

Ще на початку реформ було ліквідовано Академію поліції, де навчалися 4 роки, отримували диплом правознавця й далі мали змогу працювати юристами. В новоствореній Школі поліції навчальний курс триває 7 тижнів. Після цього людина йде працювати рядовим співробітником. Кожне підвищення потребує додаткового навчального курсу, який триває тиждень і більше, залежно від посади.

 

 

Незначна, на перший погляд, зміна до законодавства позбавила будь-якого сенсу застосування тортур до підозрюваного у скоєнні злочину. Її суть проста – зізнання у вчиненні злочину тепер не є достатнім доказом для грузинського суду. Попри наявність зізнання, поліція повинна надати переконливі докази вини підсудного.

 

 

Для боротьби з організованою злочинністю грузинські правоохоронці скопіювали закон Ріко (США) та закони Антимафії (Італія). Тепер у разі доведення факту, що певне коло людей входить до складу організованого злочинного угруповання, всю групу можуть засудити за злочин, скоєний всього одним з її членів. Окрім того, введено елемент програми захисту свідків: якщо дрібний член банди або чиновник правопорушник готовий свідчити про свого боса – він уникає кримінального переслідування. Після введення цих змін у законодавство так звані злодії в законі опинилися за ґратами чи змушені були втікати за кордон. Значна частина цього грузинського кримінального контингенту тепер осіла в Україні.

 

 

При МВС створено спеціальний Департамент конституційної безпеки, одним з основних завдань якого є виявлення корупціонерів у всіх ешелонах влади – від дрібного клерка й аж до президента. Департамент працює фактично в автономному режимі. Останній скандальний арешт Департамент провів буквально за кілька днів до початку воєнних дій – 5 серпня за звинуваченням у хабарі в сумі $300 тис. було затримано заступника міністра економічного розвитку.