У. Т.: Чи можна стверджувати, що на ринку житла відбувається стагнація?
– Ні стагнації немає і не буде найближчим часом, незважаючи на всі популістські заяви щодо цього. Зараз попит стабільно перевищує пропозицію. Я вам наведу приклад з досвіду нашої компанії: щойно ми оприлюднюємо пропозиції новобудови до продажу, за кілька днів немає вільних квартир.
У. Т.: Як ви оцінюєте нинішній рівень цін на житло. Наскільки він прийнятний для населення, враховуючи те, що ціни на нерухомість фактично європейські?
– У тому, що квартири дорогі, винні не будівельники, це комплекс соціально-економічних проблем. Багато в чому цінова політика залежить від державної влади. Як не дивно, «Київміськбуд» виступає ініціатором здешевлення житла, оскільки ми зацікавлені у замовленнях, тобто зростанні кількості наших потенційних клієнтів.
У. Т.: А яка собівартість квадратного метру новобудови середнього класу в Києві?
– Не на багато менша від ціни продажу, приблизно 1500 у. о. Заяви, що собівартість становить 400–500 у. о., лунають з вуст тих, хто не не знає ринку будівництва. Наприклад, у цьому році ціни на будівельні матеріали зросли на 50%, і це не може не позначитися на вартості житла. Тому аби не потрапити в тенета шахраїв при купівлі нової квартири, варто це пам'ятати.
У. Т.: Так званий середній клас – родини зі спільним прибутком 2–3 тис. дол., не поспішають купувати житло у кредит, надаючи первагу оренді.
– Напевне, у цих людей не завжди стабільна ситуація з роботою, тому вони воліють винаймати помешкання, а не вкладати кошти у довготерміновий кредит. Але якщо підрахувати, скільки вони щорічно втрачають від орендної плати, що невпинно збільшується, стає очевидним, що іпотека значно вигідніша.
У. Т.: Чи залишається привабливою купівля житла як інвестиція?
– Так, насамперед через відсутність ринку цінних паперів, через інфляцію, тобто економічну нестабільність. Але в той час, коли економіка держави переживає не найкращі часи. будівництво процвітає, країна активно розбудовуєься. Тому, звичайно, інвестиційна привабливість залишається і навіть зростає. За статистикою, близько17 млн українців не мають власного житла. Тим людям, у яких є вільні кошти, сьогодні вигідніше вкласти їх у нерухомість. Стримати цей привабливий інвестиційний напрямок можна тільки податком на нерухомість, який ще не затвердили на державному рівні.
У. Т.: Скільки в середньому компанія-забудовник витрачає на отримання дозволів на будівництво житла?
– Зважаючи на всі необхідні процедури й умови - не менше двох років. Й окрім того, віднедавна будівельники зіштовхнулися з новою проблемою - отримання дозволу від громадськості. Так звані громадські слухання, започатковані з демократичною метою, перетворилися тепер на спосіб заробляння грошей для новітніх шахраїв. Але ми, маючи чималий досвід від такого "спілкування", це успішно долаємо.
У. Т.: що потрібно зробити на державному рівні, щоб покращити ситуацію з доступним будівництвом та продажем житла?
– Житло можна здешевити, зменшивши податковий тиск – змінивши навантаження на кожний квадратний метр. Наприклад, згідно з рішенням Київради, забудовники зобов'язані передавати місту безкоштовно до 20% квартир з кожного будинку, додайте сюди й "службові" - житло для двірників, міліції. Й до того, за свій кошт (а саме це кошти інвесторів) змушені прокладати комунікації, облагороджувати територію, дороги, розвивати інфраструктуру. Отож, узагальнюючи, ці додаткові навантаження становлять більше 30% на кожний квадратний метр. Хотілося, щоб було доступнішим іпотечне кредитування банків. У європейських банках кредитні ставки набагато нижчі. Ситуація в державі має бути сприятлива для іноземних інвесторів, які могли б теж істотно вплинути на ринок вітчизняного будівництва. Тож наостанок мушу сказати: купуйте житло сьогодні, бо завтра воно буде ще дорожчим.
