|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Сокира смислу
Деякі митці готові на все, щоби їхня робота "чіпляла" глядача з першого погляду
|
|
|
|
|
|
| | |
| |
|  |
|  |
Ми
Самураї мегаполісу
Зікора Антон
Ініціатива “Збережи старий Київ”навчить вас зупиняти «ущільнювані забудови»
.jpg)
Фото: Євген Котенко
Україна в цілому і Київ зокрема вже так звикли до різних громадянських і політичних рухів, що, здавалося б, поява чогось нового й яскравого – малореальна. Однак громадянська ініціатива "Збережи старий Київ” таки змусила привернути на себе увагу. Бо її учасники не сподівються на допомогу політиків, а діють самі – й досягають успіхів.
Найгучнішою їхньою акцією був виступ проти запланованої МЗСівської багатоповерхівки на перетині Десятинного провулку та Пейзажної алеї. Те будівництво, до якого причетний різнокольоровий конгломерат сучасних політиків і бізнесменів (див. «Тиждень» №6 за 2008 рік), поки що вдалося зупинити. Більше того – повернути навспак, засипавши виритий забудовниками котлован і розбивши поверх нього паркову алею з пам’ятником. Пам’ятником Дерибану.
Наразі триває битва за ділянку на території Жовтневої лікарні. Побоїще тут іде в буквальному розумінні цього слова. 16 березня учасників акції намагалася затримати міліція, але всіх «старокиївців» удалося відбити. Щоправда, один учасник, наш колега Андрій Манчук потрапив до лікарні (про це – нижче). Але зараз події впевнено йдуть до того, що жахливої забудови біля Жовтневої все ж уникнемо.
Сила команди «ЗСК» в тому, що більшість цих людей уже брала участь у численних акціях протесту, й вони не вірять ні «чесним політикам», ні «міцним господарникам». Вони знають тільки те, що ефективність їхніх дій залежить від зусиль кожного. «Відступати далі нікуди, позаду – тільки я сам», – може сказати кожен з них.
Тому вони не сподіваються на те, що забудовники будуть виконувати рішення судів – а самі, власними зусиллями і власними руками впроваджують ці рішення, прийняті в судах іменем України.
Акції «ЗСК» надзвичайно карнавальні. При тому, що в команді відсутня будь-яка чітка ієрархія, немає керівників і підлеглих. Як засіб комунікації вони використовують переважно інтернет ( http://community.livejournal.com/saveoldkyiv).
Проте мало хто має такий потужний інформаційний «підігрів», як «Збережи старий Київ»: значна частина учасників ініціативи – журналісти провідних видань країни. Вони знають, які донести свою інформацію до суспільства й можуть навчити цього кожного охочого.
Тож сьогодні ми вирішили докладніше ознайомити читачів з тими, хто складає команду громадянської ініціативи "Збережи старий Київ”.
 1. Невідомий у масці.
Про неподобства, що кояться в місті, довідався з інтернету. Ось і вирішив приєднатися до акції «ЗСК» проти забудови на території Жовтневої лікарні: «А раптом мені теж – не дай Боже! – доведеться тут лікуватися», – розмірковує він. Водночас Невідомий у масці є абстрактним символом – «невідомість» означає те, що на його місці може бути кожен, хто вважає себе захисником історії рідного міста.
.jpg) 2. Ігор Луценко,
журналіст, редактор сайту «Економічна правда» – одного з проектів «Української правди». Обожнює старий Київ. Активний учасник мітингів на «пейзажці». Має досвід пікетування посольства РФ дев'ятого травня минулого року. Тоді він разом із товаришами висловлював незгоду з однобоким трактуванням історії Великої Вітчизняної війни російською стороною. Як ви вже зрозуміли, Ігор Луценко – так-так, родич. Але! Не головного міліціонера Юрія Луценка, – він нащадок поета Дмитра Луценка, автора слів гімну: «Як тебе не любити, Києве мій». Отож зрозуміло, звідки у нього такі міцні підвалини.
.jpg) 3. Віталій Атанасов, журналіст, працює в тижневику «Фокус». В акціях «ЗСК» бере участь з часів пікетування на Пейзажній алеї. «На жаль, гроші змітають усе на своєму шляху. За триста відсотків прибутку капітал готовий іти на будь-які злочини», – цитує він Карла Маркса, коментуючи таким чином те, що відбувається в Києві з незаконною забудовою. Віталій – марксист, але він також вважає, що акції, влаштовані «ЗСК», допомагають самоорганізовуватися людям для захисту своїх прав. Теж дуже любить старий Київ.
.jpg) 4. «Мене обурює той факт, що деякі люди вважають, що можуть наплювати на закони і на думку місцевої громади тільки через те, що в них є великі гроші, – каже ще одна учасниця «ЗСК», Оксана Дутчак. – Так не має бути». Оксана вчиться в Могилянці, на факультеті соціології, вивчає суспільні рухи, тому розвиток ініціативи «Збережи старий Київ» є для неї ще й свого роду польовими дослідженнями.
.jpg) 5. Тарас Ратушний
Вуличний боєць зі значним досвідом, координатор і прес-аташе «Маршів свободи» в столиці, а також інших акцій, під час яких його забирала міліція. Відомий тим, що два роки тому майже досяг порушення кримінальної справи проти керівництва столичної міліції, що обмежувала свободу мирних зібрань. «Збережи старий Київ» – ініціатива без початку й кінця, і в цьому її плюс», – вважає він. Тарас із великим жалем каже про те, що перебував поза містом, коли міліція побила учасників пікету. Інакше обов'язково взяв би участь в цій акції, оскільки старий Київ для нього – щось більше, ніж просто будинки й вулиці.
 6. Марія Лебедєва
Учасниця практично всіх акцій, пов'язаних з протестом на Пейзажній алеї. Оскільки, по-перше, вона дуже любить старий Київ, а по-друге, ця мужня жінка – оглядач сторінки «Столиця» видання «Главред». Марія постійно пише про акції «ЗСК» і впевнена, що ця ініціатива допомогла скластися єдиному медіа-фронту. Тепер журналісти вже відійшли від простого висвітлення подій про незаконні забудови. Сьогодні вони самі є учасниками прямих дій протесту, і це правильно.
.jpg) 7. Артем Чапай
Один з найактивніших учасників ініціативи (хоча ще раз повторюся: в «ЗСК» і керівники, і підлеглі – геть усі!). Він багато подорожував по світах, був у Південній Америці й зрозумів, що кращого за старий Київ на Земній кулі міста й місця немає. В Нікарагуа Чапай набрався анархістських поглядів і революційного досвіду, який із успіхом імпортував до Києва. І це попри те, що свого часу вчився в Національній академії Служби безпеки України. Підробляє перекладачем і журналістом.
 8. Підтримка акцій «ЗСК» відомим адвокатом Тетяною Монтян розцінюється міліціонерами приблизно так, як німцями під час війни – поява у повітрі льотчика Покришкіна. І не тільки тому, що вона до самозабуття любить історичну частину міста. Монтян – майстер спорту з дзюдо, що вкупі зі знанням законодавства робить її грозою знахабнілих ментів. Свого часу проти неї завели кримінальну справу: їй «шили» побиття двох співробітників правоохоронних органів просто в залі суду. Це сталося тоді, коли вагітна (!) Монтян була адвокатом засуджених у справі 9 березня 2001 року унсовців. Міліціонерам і незаконним забудовникам слід бути дуже уважними, коли на майданчику з'являється ця жінка.
 9. З деякого часу радника глави МВС Геннадія Москаля теж можна вважати співучасником ініціативи «Збережи старий Київ». 16 березня, коли міліціонери били учасників акції проти забудови на території Жовтневої лікарні, він став на захист пікетувальників. Усіх затриманих відпустили. Але спочатку правоохоронці навіть не зрозуміли, хто перед
ними, й почали відштовхувати народного депутата, колишнього губернатора Закарпаття, екс-главу МВС у Криму – і йому довелося вжити кілька міцних і зрозумілих для кожного сержанта слів. Геннадій Москаль дуже любить старий Київ і готовий захищати якщо не місто, то принаймні його захисників. Працівники правоохоронних органів, запам'ятайте цю людину! Інакше маєте шанс нарватися на серйозні неприємності.
 10. Андрій Манчук – це той самий журналіст, який постраждав 16 березня від дій міліції. На момент написання статті він уже вийшов з лікарні. В сюжеті, оприлюдненому (без коментарів учасників «ЗСК») на 5-ому каналі, керівники міської міліції стверджують, що «фізичної сили не застосовувалося, потерпілих громадян немає», – а в цей час Манчук третій день лежав із діагнозом «черепно-мозкова травма». Потерпілий – з діда-прадіда киянин, виріс на Подолі (за іронією долі – навпроти місцевого райвідділу внутрішніх справ) у будинку 1834 року, зараз мешкає на Харківському масиві. Андрій – кореспондент «Газеты по-киевски», тож не дивно, що за старий Київ він готовий битися, не шкодуючи себе. Міцного тобі здоров'я й успіхів, Андрію!
11. Марвін Хімаєр,
нині вже покійний. 23 березня активісти “ЗСК” заклали металевими листами екскаватор, який стоїть біля Жовтневої лікарні, і написали на металі червоною фарбою: «Пам'ятник Марівну Хімаєру – людині, котра боролася до кінця». І це справедливо, бо немає жожних сумнівів щодо того, чи ця людина могла б полюбити старий Київ. Так! Але йому перешкодили це зробити.
Марвін Хімаєр був простим американським зварювальником, власником майстерні з ремонту глушників у містечку Гранбі, штат Колорадо. Свою земельну ділянку він офіційно викупив на аукціоні. Однак, на біду, його майстерня тісно тулилася до цементного заводу. А той усе розростався, змушуючи місцевих жителів продавати свої землі. Хімаєр відмовлявся, але позаяк території навколо майстерні вже належали цементному монстрові, йому перекрили всі комунікації і шляхи до будинку.
Так почалося знайоме всім постраждалим від «ущільнюваної забудови» цькування, в якому міська адміністрація діяла у змові із заводським начальством. Тож 4 червня 2004 року Хімаєр піднявся на рішучий протест. Він виїхав зі своєї майстерні в місто на бульдозері, обшитому сталевою бронею. Спочатку Хімаєр зніс фасади будинків членів міської адміністрації, будівлю мерії, офіс пожежної охорони, декілька житлових будівель, що належали меру міста, та інші об'єкти.
Від поліції Хімаєр влучно відстрілювався через амбразури в броні. Жодна людина від його вогню не постраждала – він цілився вище голів. Проте поліціянти наближатися до нього не наважувалися. Бульдозер героя громадянського спротиву витримав більше 200 влучань із вогнепальної зброї. О 15:50 Хімаєр взявся руйнувати дрібнооптовий магазин «Гемблс». Бульдозер завалило уламками даху, саморобний броньовичок застряг і заглух. Коли поліції за допомогою автогену вдалося прорізати в броні діру, побачили, що Хімаєр наклав на себе руки...
Активісти ініціативи “ЗСК” дуже цінують громадянський подвиг Марвіна Хімаєра. Вони кажуть, що теж хочуть навчитися кермувати екскаваторами.
.jpg)
ІСТОРІЯ БОРОТЬБИ
Жовтнева лікарня: як це було
Місцеві жителі майже рік боролися, щоб не допустити ущільненої забудови на крутому схилі. В березні 2008-го до акції приєдналися активісти «ЗСК». 16 березня міліція спробувала розігнати демонстрантів, унаслідок чого до лікарні потрапив журналіст. Роздратовані громадяни після цього розібрали паркан навколо будмайданчика. Історія мала неабиякий резонанс, а 31 березня і мер Черновецький, і віце-прем’єр Турчинов (однопартієць забудовника) заявили, що не допустять подальшого будівництва.
Пейзажна алея: як це було
У вересні 2007 року група киян, обурених ідеєю МЗС побудувати на Пейзажній алеї – у найдавнішому місці Києва, де стояв град Кия, – багатоповерхівку, створили сайт «ЗСК» і познайомилися з місцевими мешканцями. Виявилося, що забудовник ігнорує рішення суду і далі нищить дерева й риє котлован. У листопаді протестувальники розібрали паркан і висадили нові дерева. В грудні представники забудовника знищили дерева й спровокували бійку з «ЗСК». У відповідь активісти завалили рештками паркану головний вхід до МЗС, вимагаючи від чиновників припинити нищення Києва. В лютому 2008-го «ЗСК» разом із місцевими мешканцями засипали котлован і знову висадили дерева. В березні поруч із деревами поставили гіпсовий «пам’ятник Дерибану» – коровай, який намагаються пошматувати загребущі руки з виделками.
| ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ
Справа "ЗСК" живе й перемагає
Оприлюднений «Тижнем» топ-10 активістів ініціативи «Збережи старий Київ» може виглядати зовсім інакше – бо на кожну акцію приходять різні учасники. В цьому ще одна запорука успіху «ЗСК». По-перше, забудовники і куплені ними державні службовці не можуть вирахувати лідера, якого треба нейтралізувати, щоб припинити акції протесту. По-друге, на якомусь етапі довкола активістів «ЗСК» консолідуються розпачливі мешканці будинків, яким загрожує незаконна забудова. Потім ці мешканці, натхнені прикладом «Збережи старий Київ», уже здатні чинити активний опір знахабнілим чиновникам і бізнесменам самотужки, а не пасивно сподіватися на політиків.
|
Переглядів: 1006
Виявивши помилку, виділіть її мишкою та натисніть CTRL+Enter
Коментарі читачів
уродцев в ю
1. Про історію і передісторичне жите. Історія самим словом своїм означає розвідку, відомість, оповідання (від грецького кореня Fid , від, як наше відати, відомість, а прикладало ся воно перед усім до оповідання про минувшину свого краю і народу. Такі оповідання з початку держали ся усною памятю. Але пам'ять людська добре не держить подій довше як два—три покоління, а далі починає мішати, коли се оповідання навмисне не прибрано в якусь тривку форму, наприклад в пісню або в вірші призначені для запам'ятування. На певнійший Грунт стали ці оповідання, коли могли оперти ся на давнійші записки про колишні діла, особливо як ці записки робили ся сучасниками, тими що самі події ті переживали. За поміччю таких давнійших записок і оповідань стало можливим передавати пам'ять про події через довгий ряд поколінь незміненою і чистою. Старші історичні праці служили підставою для пізніших; нові історики, переймаючи від старших, додавали до них оповідання про події пізніші, і як би не було перерв та прогалин у такій роботі, то історія йшла і розвивала ся б неперерваним ланцюгом, оповідаючи про всі часи повно і докладно. Одначе на ділі воно ніколи не обходило ся без прогалин і переривів. Часто пропадали й старі записки й старі історичні оповідання, та й у різних народів різно починало ся й письменство, й списування оповідань про події і через те не у всіх народів історія однаково давня і однаково повна.
В наших сторонах письменство почало ширити ся перед 1000 роком по Христі, як почало ширити ся християнство. З того часу могли вже бути різні записки, і потім з сих записок дещо і використано, як списувано оповідання про давнійше життя в наших краях; одначе події з десятого віку (від 900—1000 р.) більше описувано з пам'яти. Для ранійшого часу дещо знаємо з писань іньших народів, у яких письменство й історія розвинули ся ранійше, особливо від письменників грецьких, а також і від римських, арабських, а нарешті й німецьких. Найдавнійші звістки про наші сторони йдуть з VII віку перед Христом, докладніші з V (2300 - 2400 років тому), але тільки про чорноморське побереже, де ще тоді нашого народу не було, а про наш народ письменні звістки у чужих народів начинають ся геть пізніше, тільки коло 400 р. по Христі (1500 літ тому). Се зветь ся початок історичних часів — доки сягають писані звістки людські. Для нашого народу се значить півтори тисячі літ назад, або п'ятдесят людських поколінь, рахуючи коло ЗО літ на людське поколїннє; а для декотрих, приморських частин нашого краю—дві з половиною тисячі літ, або трохи більше.
Півтори, або дві з половиною тисячі літ се як на життя одної людини час дуже довгий. Але як порівняти з людським життям, від коли воно почало ся на землі, чи в наших таки сторонах—се час дуже короткий. Життя людське таке давнє, що його не тільки в сотні або тисячі років, але і в сотню тисяч літ не вбереш. Трудно його взагалі в наш звичайний рахунок взяти, можна тільки сказати, що дуже і дуже воно давнє, так що против нього наші дві тисячі літ історичного житія—се свіжа минувшина против давньої старовини: одні рахують людське життя на землі на 500 тисяч літ, иньші на міліон, бо таки, кажу, того на наш рахунок не можна добре перевести. І то все часи передісторичні: з них не зістало ся ніяких писаних звісток, і про те як жило ся тоді людям, можна зміркувати по різних слідах людського життя, що знаходять ся припадком під землею, або в печерах— різні вироби людські, струмент, посуд, угілє від огнищ, сліди житла людського, їжі (кістки й відпадки всякі). Про дещо можна зміркувати з тих давніх звичаїв, які ще тепер між людьми держать ся, або описують ся в старих книгах; такі звичаї живуть часом несказанно довго: вже люди й не знають, для чого вони саме так роблять, кажуть тільки, що „так годить ся", що так їх батьки робили, то й вони роблять. Потім можна неодно дорозуміти ся з самої мови—звідки те або се слово взяло ся. Наприклад слово руда значить тепер породу камінну з металічною примішкою, але саме се слово значить властиво мідь, а се через те, що мідь люди знали з усіх металів найперше; або напр. в давніх часах у нас слово скот значило Гроші давніх часів людське богацтво було в худобі, і за худобу все міняли або купували.
От помічаючи та розбираючи те все, наука вийшла далеко за межі писаних звісток, по-за границю історичних часів в глибини передісторичні. Вже вона може досить докладно, хоч і з-дебільшого тільки, сказати, як розвивало ся людське життя тому десять, двадцять, тридцять тисяч літ; як жили й господарили наші предки, як ще не знали ні заліза, ні іньших металів, як ще не вміли сіяти хліба, як не мали домашньої худоби; яку біду терпіли вони тоді і як поволі доходили кращого і легшого життя.
2. Минувшина нашого краю. Найстарші звістки про минувшину дає нам сама земля. Буває часом де ріка глибоко вріжеть ся в високий беріг і відкриє стрімку кручу,— цікаві речі можна побачити на такім урвищу, і хто вміє розуміти їх, як по книзі прочитає по них історію землі і того життя, що на ній розвивало ся і минало ся.
На самім верху побачить він чорну землю від перегною трави і всякої рослини, часом і якісь сліди людського життя, якісь загублені речі. Се найновіший шар, званий в геології алювієм. Під ним шар жовтої глини, глею, або льосу, як її звуть по ученому; буває часом і кілька шарів різної глини, розділені між собою верствами піску або каміння. Се так звані ділювіальні верстви. В таких верствах часом доведеть ся побачити великі кости, зуби й иньші останки давніх звірів, або углє, кремінці та кістки оброблені рукою чоловіка. Під тим шари вапнистого каміння, легкого, губковатого, з різними черепашками в нім—так звані верстви третичні. Далі часом покажеть ся чиста крейда— останок давнього глибокого моря, рябі рухляки, а ще далі—верства камінного угля; на останку ж, на споді—мертвий твердий камінь, стоплений огнем ще з тих часів, як земля була гаряча і застигала зверху, вкриваючи ся твердою камінною корою.
По сих різних верствах каміння, глин, пісків, по різних останках рослин і звірят учений геолог скаже, чи було тоді на сім місці море чи суша; покаже, які рослини росли і які звірі водили ся, як виглядали, чим живили ся. Великі зміни переходила кожна сторона. Де тепер сухий степ, там хвилювало колись глибоке море, водили ся різні морські живини; потім, як дно підіймало ся, вода спливала, а від останків різних живин, що колись жили в морі, лишали ся купи кісток, черепашок, які збивали ся з часом у верству каміня-вапняка; їх заносив намул рік або порох вітрів, наростав цілими шарами погній від усяких рослин та живин.
З тих останків можна знати, що тоді як починало ся людське життя на землі, море спливало з наших сторін. Давнїйше воно покривало майже цілу Україну, а під кінець третичної доби вже мало що виступало за теперішні береги моря Чорного, Азовського і Каспійського: ці три моря були одним морем, як ще й тепер знати по великих млаках (солончаках) між Азовським і Каспійським морем та іньших слідах. Гори Карпатські, Кримські, Кавказькі підіймали ся поволі над рівниною, і так на початку ділювіальної доби вигляд нашого краю вже значно наблизив ся до теперішнього. Але мав він іще перебути одну переміну, яка сильно відбила ся на його житю і вигляді, а були то ледові часи.
В першій половині третичної доби в Європі було так горячо, як тепер в центральній Африці. Рослинність була незвичайно буйна, розкішна— буйнїйша ніж в теперішніх гарячих краях. Звіря всякого земноводного було страшенно багато, великого, чудацького; ті звірі позникали, тільки в землі полишали ся їх кости: були то велетенські ящірки, різні роди слонів, величезні птиці. Але повітря ставало холоднїйше, і ті рослини та звірі, що не могли жити в холоднім краю, зникали, а зіставали ся такі, що приспособили ся до холоднїйшого повітря, як мохнаті слони-мамути або волохаті носороги. В ділювіальній добі від вохкости та холоду почала земля замерзати на півночі; велика сила леду збирала ся в теперішній Швеції і Фінляндії й звідти все поширювала ся, поступаючи далі на полуднє. На якийсь час ці вічні леди, що лежали цілі сотні й тисячі літ, захопили й північну частину нашого краю, а потім, як потепліло, стопили ся і уступили ся на північ. Слідом від них зістали ся великі шари глини—того намулу, що наносила вода, як топили ся ті величезні леди, верстви піску і каміння, принесеного ледом, і широкі та глибокі річні долини, що продерли води з-під тих ледівцїв.
3. Перші сліди чоловіка.От з тих часів як леди уступали ся з наших сторін, маємо перші сліди людського життя в наших сторонах У нас ті сліди досить рідко трапляють ся, рідше ніж у Франції або й Нїмеччинї, бо там люди жили в сухих камінних печерах, де могли цїло заховати ся і кости і різні останки їх життя; у нас тих кам'яних печер мало, а на вільнім місці рідко де могли долежати до наших часів ті останки. Цїлі ж десятки тисяч літ минуло з того часу! Проте як на се стали пильнїйше вважати, викриваєть ся тих слідів все більше і у нас. Найдавнїйші сліди людського життя на Україні, які маємо досі, викрито в Києві, на Кирилівській улицї; їх знайдено копаючи глину на цеглу. Лежать вони тут під сподом грубого шару жовтої глини, в верстві піску, 60 сяжнїв під землею, займаючи велику просторінь (коло десятини). На споді велика сила костей мамута—знайшло ся більше як сто самих тільки сікачів (кликів); вище кости інших звірів, що давно вже перевели ся: льва, гієни, ведмедя печерного. Декотрі кости обпалені, розбиті й иньші сліди людської руки мають на собі; поміж кістками углє, кремінний струмент, яким тодїшнїй чоловік орудував. Сим нахідкам рахують 30 тисяч літ і більше.
Трохи новійша оселя людська знайшла ся недавно над Десною коло с. Мізиня (в Чернигівщинї); тут вона лежить між двома шарами жовтої глини, в верстві каміння, нанесеного ледами.
Ще молодша нахідка з-над Удаю, коло с. Гонцїв (в Полтавщині): вона лежить поверх шару жовтої глини, коли вже стекла вода від ледів.
Таким чином ці найзначнїйші і добре обглянені нахідки дають сліди чоловіка з довгих часів, другої половини ділювіальної доби.
З отсих наших і далеко богатїйших нахідок з Західної Европи знаємо, що тодїшнїй чоловік уже багато поступив у своїм життю і високо підняв ся над звірами. Він умів добувати огонь і уживав його собі до печення страви. Не вдоволяв ся вже ломакою або диким каменем, а навчив ся обробляти кість і навіть камінь: зручними ударами він вміє відбити кремінь такої форми, яку йому треба: чи гострокінчастий камінь, котрим можна було бити з руки, чи різні вістря, щоб насаджувати їх на. деревину, як спис, чи скрібнички для виправлювання шкури або обдирання м'яса. Навіть мережав кістки різними візерунками та рисунками: такі мережані кістки знайшли ся в київській і мізинській нахідці, а в нахідках французьких нераз знаходили ся такі гарно вирізьблені фігурки на кости, що й теперішній неучений чоловік не завеїди б утяв так.
Але в тих часах так званої палєолїтичної себ то старої кам'яної культури чоловік не мав ще ніяких домашніх звірят, не вмів сіяти збіжа, а живив ся тим, що зловив—їв звірину, рибу, черепашки; не вмів робити ніякої посуди, і багато ще в чім не дійшов пізнїйшого знаття.
Частина перша.
До заснування Київської держави.
1. Про історію і передісторичне жите.
2. Минувшина нашого краю.
3. Перші сліди чоловіка.
4. Новійша кам'яна культура.
5. Грецькі колонiї.
6. Степові народи.
7. Звичаї степовиків.
8. Словянські селища.
9. Розселення українське. Анти.
10. Українські племена.
11. Побут українських племен.
12. Вдача, звичаї й віра.
13. Сiм'я, рід і громада.
14. Торгівля.
15. Князі й дружина.
Частина друга
Житє державне.
Частина третя
Доба литовсько-польська.
Частина четверта
Доба козацька.
Частина п'ята
Упадок козаччини і українського житя.
Частина шоста
Українське відродження.
На першу сторінку www.uahistory.cjb.net
4. Новійша кам'яна культура.Кам'яна культура, коли чоловік ще не знав ніяких металів і свій найкращий струменя мусив робити з каменя, з тих давніших так званих ділювіальних часів поволі переходить в новійші, коли вже перевели ся ті давні звіри, коли стопили ся леди і стекли води, і життя в наших сторонах стало зовсім близьке до теперішнього. Чоловік ще орудував головно камінем, але виробляти з нього всякий струмент навчив ся далеко краще против давнїйшого. Він не вдоволявсь уже тим, щоб відбити собі аби як камінюку, а ще вигострював свій струмент дрібонечкими ударами, шлїфував на гладко, навчив ся вертіти дїри, щоб насадити сокірку, молоток або булаву на дерево або кістку. Дивувати ся приходить ся не раз, як таки-так чоловік не знаючи зелїза, камінем або кісткою вмів висвердлити такі рівні, акуратні дїри, так вишліфувати піском сокірку, клин, або долото з .каміня, виробити таку тоненечку стрілку, ножик, пилку, серп з креміня. Та не тільки в сім видко великий поступ людського житя.Инодї покійника, ховаючи, посипали червоним порошком (охрою). і той порошок осідав потім на костях, як тїло згнило; такі могили з червоними, пофарбованими кістками йдуть через усї степи наші, від Кубани до Бесарабії.
Особливо цїкаве житє зявляєть ся в нашім краю при самім кінці неолітичної культури, коли в наші сторони починають заходити з полудневих країв перші металічні, мідяні вироби. Люде жили в хатках деревляних або плетених з хворосту і вимащених глиною, а дуже любували ся в глиняній посудині всяких дивних форм, розмальованій пишними везерунками, червоними, білими, рудими, ріжнокольоровими. Аж дивно й неймовірно бачити таку гарну посудину в часах таких давніх, коли люде, як то кажуть, ще тільки з дикого житя виходили. Але се житє вже далеко відійшло від дикого новійший чоловік не держав домашньої худоби анї -звірят домашних. В часах же новійшої камянної культури він уже мав домашню худобу і міг годувати ся мясом і молоком від свого стада. Ще скорійше одомашнив собаку, свого сторожа і вірного приятеля. Навчив ся робити посуду з глини і випалювати її на огні; робив її з руки, без гончарського круга, а про те з часом став виробляти гарні миски й горнята та мережати везерунками. Став робити кращі житла для себе, викопуючи влоговини в землі і надбудовуючи з боків та покриваючи зверху, і так поволі доробив ся досить можливої хатини з дерева чи хворосту, вимащеної глиною. Почав господарити коло землі, сіяти зерно і розтираючи на жорнах пекти хліб або варити кашу.
Ся новійша камяна культура не тягла ся так довго як старша, але слідами її повна майже вся земля наша. Видно, що намножило ся вже людей, тай сліди їх життя стали замітнїйші, легко їх пізнати, не то що якусь давнїйшу креміняку, що й не зміркуєш, чи її рука людська обробила, чи вона сама так одкололась. З сих часів майже скрізь знаходить ся ріжний струмент, посуда глиняна, могили людські, а місцями сліди великих осель: хати, робітнї, де виробляв ся всякий струмент, або городища, де ховали ся тодішні люди в небезпечну хвилю; такі городища бувають досить великі—значить і людей коло них жило бо-гато. Покійників своїх ховали часом в камінних скринях зложених з плит, часом в ямах, насипаючи над ними високі могили; инодї закопували цілий труп, инодї палили його на огні і потім попіл і недогарки складали в глиняний горщик і закопували; при небіжчику клали часом дещо з його річей і ріжну страву в горнятках.
Крім всякої посудини в сих глиняних мазанках дуже часто трапляють ся глиняні, добре випалені ляльки—фігурки чоловіків, жінок, ріжної худоби. Струмент в сих оселях ще кремінний, але зрідка залетить часом і якийсь мідяний, або бронзовий. Такі оселї йдуть від Дніпра, з під Київа через Київщину на Подїлє, в Галиччину і далї на Волощину (Молдаву) і в Балканські сторони; їх звуть в науцї передмікенськими.
Я вже згадав, що першим металем, яким стали користувати ся люде була мідь, бо її найлекше з руди витопити. Але чиста мідь дуже мягка і мало здатна на роботу. Люде помітили, що як до неї додати цини (приблизно одну частину цини на девять частей міди), то виходить далеко твердиш штука, з якої можна зробити всякий струмент. Така мішанина міди з циною зветь ся бронза. В декоторих сторонах її уживали на всяке знарядє, зброю, струмент дуже довго, з яких тисячу літ, доки не знали зеліза.
В Европі мідь, а потім бронзу стали уживати більше меньше за дві тисячі літ до Христа. Тисячу лїт пізнїйше стало входити в уживаннє зелїзо. Золото стало звісне значно ранїйше від зеліза, серебро пізнїйше. В наші сторони мідь і бронза приходили з полудня, з дунайських країв і з чорноморського побережа; в наших краях не видно, щоб добували мідь на місці, і тому бронза поширювала ся тільки на морськім побережу, та по більших торговельних дорогах, по Дніпру, а в глухійші краї мало заходила, тим більше що була дорога. Перше ніж бронза поширила ся у нас на добре, стали приходити вже зелізні вироби, далеко міцнїйші, а головно що дешевші.
Зелїзна руда у нас єсть на ріжних місцях, витоплювати з неї зелїзо досить легко, тому зелїзо з часом пішло в народнїй ужиток, хоч і не скоро. В сторонах близших до Середземного моря, куди ранїйше стало заходити знаннє металїв і їх обробленнє з полудневих країв, з Вавилону, в Сірії, з Єгипту, давно вже встигли розвинути ся всякі вироби бронзові, а потім зелізні, а в наших краях все ще головно орудували деревом та камінем. Тільки в сусідстві великих торгових шляхів знали ме-талї, а далї відти були вони рідкі, зіставали ся предметом роскішним, знаним тільки людям богатим, а нарід дуже довго жив іще в камяній культурі, коли в иньших сторонах камінь уже давно вийшов з житя.
Міркуючи з стилю, себто з форм і фасонів виробів, і з иньших обставин, можна догадувати ся, що в тих часах ранньої металічної культури, другого і першого тисячолїтя перед Христом, всякі культурні впливи, всякі новини і відомости, нові вироби і нові фасони приходили в наші сторони кількома дорогами. Ішли з полудня, з чорноморського побережа, куди йшли всякі новини з Азії і з Середземного моря, також з передньої Азії, з Туркестану і теперішньої Персії, через чорноморські степи; й.шли з дунайських країв—теперішньої Угорщини, та з альпійських країв, де розвинуло ся всяке мистецтво під впливами Середземними. Нарешті переймали наші предки дуже богато з заходу, від Німців: на се добре показують ріжні назви в старій мові нашій, прейняті з мови нїмецької; а Німці переймали то від Римлян і Кельтів знов таки з впливів Середземних. З тих сторін, ріжними дорогами (особливо по ріках), ширили ся нові вироби і знання в наших сторонах, заходячи помалу в глухійші сторони. А найкраще нам відомо те, що йшло в наші сторони з Чорноморя, з грецьких кольонїй.
17.01.2010 07:09
КГБ
По ідентичним фактам використання підробних Листів ГО «Київської міської спілки автомобілістів» про припинення права користування земельними ділянками за цією Громадською організацією , на яких розташовані автомобільні стоянки ГО «Київська міська спілка автомобілістів» Київська міська державна адміністрація надавала відповідь , що вказані підробні Листи ГО КМСА про припинення права користування земельними ділянками безпосередньо брались до уваги та використовувались при прийняті Рішень Київською міською Радою про позбавлення права користування земельними ділянками ГО КМСА.
1.)
Так , зокрема , відповідно до Листів КМДА :
від 26.12. 2007 року № 03-16/44178,
від 24.01.2008 року № 014-242,
від 24.03.2008 року №014-1078
в них зазначено , що «Рішенням Київської міської Ради від 29.03.2007 року № 409/1070 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Компанія «Промтек» для будівництва Торгово-розважального комплексу по проспекту Космонавта Комарова, № 48 (там де знаходиться і по сьогоднішній день автомобільна стоянка № 20 ГО КМСА , вказане Рішення КиївРади опротестовано прокуратурою м.Києва) та передано ТОВ «Компанія «Промтек» у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 1, 19 га для зазначених цілей (згода землекористувача – громадської організації Київської міської спілки автомобілістів від 07.02.2007 року № 07-07021)» .
Як встановила в подальшому судово-почеркознавча експертиза (Висновок КНДІСЕ № 4891 від 26 червня 2009 року) підпис покійного Голови ГО КМСА Хорофейко О.В. на вказаному Листі № 07-07021 від 07.02.2007 року є підробним.
Проте, до цього часу за даним фактом не порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1, ч.3 ст.358 КК України, не дивлячись на те, що вказаний матеріал долучено прокуратурою Шевченківського району м.Києва до матеріалів кримінальної справи № 10 – 16746 ще в лютому місяці 2009 року.
2.)
В Листі Головного Управління земельних ресурсів КМДА № 03-345/5380 від 15.02.2008 року адресованого Голові ГО «Київська міська спілка автомобілістів» Хорофейко Вікторії Олександрівні зазначено:
«За дорученням заступника Київсько міського голови – секретаря Київради Довгого О.С. на Ващі звернення щодо відведення земельних ділянок на вул. Архітектора Вербицького (де були розташовані автомобільні стоянки ГО КМСА №№ 41 та 45) повідомляємо наступне. Згідно з рішеннями Київської міської ради від 29.03.07 року № 432/1093 та № 414/1075 зазначені земельні ділянки відведені ТОВ «Компанія «Елеганбуд» та ТОВ «Будекосервіс» для будівництва , експлуатації та обслуговування житлових будинків з об*єктами соціально – побутового обслуговування та паркінгами. Зареєстровано договори оренди від 22.06.2007 року № 63-6-00420 та № 63-6-00419.
Відведення земельних ділянок здійснено відповідно до статей 93, 123, 124 Земельного кодексу України, погоджено уповноваженими службами міста за згодою ГО «Київська міська спілка автомобілістів» від 01.02.07 року № 07-02-0110 та № 07-02-0111».
Як показала судово-почеркознавча експертиза , проведена рамках кримінальної справи № 02-13877 , що перебуває в провадженні в даний час також в СУ ГУ МВС України в м.Києві підпис Голови ГО «Київська міська спілка автомобілістів» покійного Хорофейко О.В. в Листах від 01.02.07 року № 07-02-0110 та № 07-02-0111, адресованих Київському міському голові Черновевецькому Л.М. про припинення права користування земельними ділянками є підробним.
Таким чином , органи КМДА самі визнали , що зазначені підробні Листи , підписані нібито від імені покійного Голови ГО КМСА Хорофейко О.В. використовувались чиновниками Головного управління земельних ресурсів м.Києва при вирішенні питання про припинення права користування різними земельними ділянками , які перебували в користуванні ГО «Київська міська спілка автомобілістів» , де були розташовані ( а на де-яких розташовані і до цього часу) автомобільні стоянки даної організації.
Ідентичні Листи чиновники КМДА надсилали і іншим членам ГО «Київська міська спілка автомобілістів», автомобілі, яких зберігались на інших автомобільних стоянках вказаної організації, вказуючи на той факт , що право користування земельними ділянками якими користувалась ГО КМСА припинено нібито на підставі письмової згоди даної організації. Як в подальшому виявилося «так звана письмова згода» ГО «Київська міська спілка автомобілістів» про припинення права користування земельними ділянками, де розташовані автомобільні стоянки - виявилася підробною, проте чиновники із КМДА відхрещуються, що їм про це нічого не було відомо. В той же час, якби ці клерки мали бажання , то прочитали б в Статуті ГО КМСА , що право припинення користування земельною ділянкою даною організацією не вирішується одноосібно, а вирішується лише Конференцією ГО КМСА. Тобто, в діях чиновників КМДА є всі ознаки злочину – щонайменше халатність.
17.01.2010 05:46
автолюбитель
23.10.2008 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в м.Києві під тиском членів ГО “Київська міська спілка автомобілстів” було порушено кримінальну справу № 10-16746 за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 та ч.3 ст.358 КК України за фактом підробки та використання підписів колишнього Голови ГО “Київська міська спілка автомобілістів” Хорофейко О.В. На підставі підроблених документів Київською міською Радою 24 травня 2007 року земельні ділянки та автостоянки № 24-25 по вул. Брезняківській, 17-19 в м.Києві були передані ТОВ “Пріоритетбудсервіс”. На вказане рішення Київської міської Ради прокуратурою м.Києва було привнесено протест та подано позов до Господарського суду м.Києва про скасування вказаного рішення Київської міської Ради. Членів ГО “Київська міська спілка автомобілістів” просимо звертатися із скаргами до прокуратури Шевченківського району м.Києва з метою порушення кримінальної справи за ознаками шахрайства ( ст.190 КК України) відносно представників ТОВ “ПРІОРИТЕТБУДСЕРВІС”. Нагадаємо, що Київська міська рада своїм рішенням від 24 травня 2007 року передала товариству з обмеженою відповідальністю “ПРІОРИТЕТБУДСЕРВІС” земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з офісними приміщеннями та паркінгом загального користування на вул. Березняківській, 17 – 19 у Дніпровському районі м. Києва. Вказаним злочином керував громадянин Ізраїлю Юга Андрій Дмитрович, член злочинного угрупування “Рибка”, в злочинному світі м.Києва мав поганяло “циганок”, “довгий”(длинный). Повернутися до Києва зміг лише після вбивства кримінального авторитету “Рибки”. Злочинним шляхом захопив владу в ГО “Київська міська спілка автомобілстів” з метою продажу майна членів ГО КМСА та переоформлення на свої підставні фірми земельних ділянок, на яких були розташовані автостоянки членів Спілки. ТАКИМ ЖЕ ЧИНОМ ЮГА А.Д. ТА ЙОГО ПОДІЛЬНИКИ (КИЄВСЬКИЙ, АВДИШ, ПИЛИПЕНКО, НОВОХАЦЬКИЙ,ШАЛОМЄЄВ, ЯКУБЕНКО ТА ІН.) В НЕЗАКОННИЙ СПОСІБ ПЕРЕОФОРМИЛИ НА СВОЇ ПІДСТАВНІ ПІДПРИЄМСТВА БІЛЯ 40 ГЕКТАРІВ КИЇВСЬКОЇ ЗЕМЛІ, НА ЯКІЙ БУЛИ РОЗТАШОВАНІ АВТОМОБІЛЬНІ СТОЯНКИ ГО “КИЇВСЬКА МІСЬКА СПІЛКА АВТОМОБІЛІСТІВ” , А ТАКОЖ ПЕРЕВЕЛИ НА ЦІ ПІДПРИЄМСТВА ВСЕ МАЙНО ЧЛЕНІВ ВКАЗАНОЇ СПІЛКИ. В ТОЙ ЖЕ ЧАС ОРГАНИ ПРОКУРАТУРИ ПРОСТО СПЛЯТЬ!!!
ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ “НОВІ ІНВЕСТОРИ” ВИКОРИСТОВУЮТЬ НЕ ЗА ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ , ТА ЩЕ Й ПРИ ЦЬОМУ НЕ СПЛАЧУЮТЬ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ЗА ВКАЗАНІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ!!!
23.04.2009 РОКУ сесія Київської міської Ради задовільнила протест прокурора м.Києва та скасувала своє Рішення від 24 травня 2007 року, яким було наділено ТОВ “Пріоритетбудсервіс” земельною ділянкою по вул.Березняківській, 17 – 19 в м.Києві.
Не голосувли за це Рішення лише депутати від Блоку Кличка, воно і зрозуміло – АДЖЕ САМ КЛИЧКО ЩЕ ІЗ 90 – Х РОКІВ МАЄ ТІСНІ ЗВ*ЯЗКИ ІЗ ВИЩЕВКАЗАНИМИ ШАХРАЯМИ!!! ДЕПУТАТ КИЇВРАДИ СТАНОМ НА ТРАВЕНЬ 2007 РОКУ ВІД БЛОКУ КЛИЧКА – ШАЛОМЄЄВ ПРИЙМАВ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ У ТОМУ, ЩОБ ТОВ “ПРІОРИТЕТБУДСЕРВІС” ОТРИМАЛО ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ПО ВУЛ.БЕРЕЗНЯКІВСЬКІЙ, 17-19 В М.кИЄВІ !!!
============ ЧАСТИНА 2 ====================
05 чернвя 2009 року так званий директор ТОВ “Пріоритетбудсервіс” – Києвський Анатолій Цесарович , за домашньою адресою якого зареєстрований Юга А.Д. , подає скаргу до Шевченківського районного суду м.Києва (КИЄВСЬКИЙ МАБУТЬ НЕ ЗНАЄ ДЕ І СУД ЦЕЙ ЗНАХОДИТЬСЯ)про скасування по постанови про порушення кримінальної справи № 10- 16746 , порушеної 23.10.2008 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м.Києві за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 та ч.3 ст.358 КК України за фактом підробки та використання підписів колишнього Голови ГО “Київська міська спілка автомобілістів” Хорофейко О.В. На підставі підроблених документів Київською міською Радою 24 травня 2007 року земельні ділянки та автостоянки № 24-25 по вул. Брезняківській, 17-19 в м.Києві були передані ТОВ “Пріоритетбудсервіс”. Цього ж дня, 05.06.2009 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Марчук Н.О. винесла ухвалу про відкриття провадження у справі. ТАКА ШВИДКІСТЬ – В ОДИН І ТОЙ ЖЕ ДЕНЬ ПОДАНО СКАРГУ ТА ТОГО Ж ДНЯ ВІДКРИТО ПРОВАДЖЕННЯ : НЕ МОЖЛИВА З ПРАКТИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ, АЛЕ МОЖЛИВА ЯКЩО СУДОВІ ОРГАНИ КОРУМПУЮТЬСЯ. Тобто, вказані злочинці, після того як розслідування у кримінальній справі підійшло впритул до розкриття злочину,В ЯКОМУ ПРИЙМАЛИ УЧАСТЬ НЕ ТІЛЬКИ ЧЛЕНИ БАНДФОРМУВАННЯ “РИБКА”, А Й ПОСАДОВЦІ ІЗ КМДА ( ШАЛОМЄЄВ ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ ТА КУЧЕР СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ) намагаються , корумпуюючи суд, закрити кримінальну справу.
06.07.2009 року Шевченкывським районним судом м.Києва була винесена постанова про скасування кримінальної справи.
12 серпня 2009 року Апеляційний суд м.Києва скасував постанову Шевченківського районного суду м.Києва , як незаконну, і лише після цього Шевченківським районним судом м.Києва скарга така званого директора ТОВ «Пріоритетбудсервіс» Києвського А.Ц. була відхилена , а досудове слідство по кримінальній справі № 10 – 16746 продовжено вже СУ ГУ МВС України в м.Києві !!!
ЗЛОЧИНЦІ НЕ УНИКНУТЬ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ!!!!!!!
17.01.2010 04:23
автолюбитель
23.10.2008 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в м.Києві під тиском членів ГО “Київська міська спілка автомобілстів” було порушено кримінальну справу № 10-16746 за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 та ч.3 ст.358 КК України за фактом підробки та використання підписів колишнього Голови ГО “Київська міська спілка автомобілістів” Хорофейко О.В. На підставі підроблених документів Київською міською Радою 24 травня 2007 року земельні ділянки та автостоянки № 24-25 по вул. Брезняківській, 17-19 в м.Києві були передані ТОВ “Пріоритетбудсервіс”. На вказане рішення Київської міської Ради прокуратурою м.Києва було привнесено протест та подано позов до Господарського суду м.Києва про скасування вказаного рішення Київської міської Ради. Членів ГО “Київська міська спілка автомобілістів” просимо звертатися із скаргами до прокуратури Шевченківського району м.Києва з метою порушення кримінальної справи за ознаками шахрайства ( ст.190 КК України) відносно представників ТОВ “ПРІОРИТЕТБУДСЕРВІС”. Нагадаємо, що Київська міська рада своїм рішенням від 24 травня 2007 року передала товариству з обмеженою відповідальністю “ПРІОРИТЕТБУДСЕРВІС” земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з офісними приміщеннями та паркінгом загального користування на вул. Березняківській, 17 - 19 у Дніпровському районі м. Києва. Вказаним злочином керував громадянин Ізраїлю Юга Андрій Дмитрович, член злочинного угрупування “Рибка”, в злочинному світі м.Києва мав поганяло “циганок”, “довгий”(длинный). Повернутися до Києва зміг лише після вбивства кримінального авторитету “Рибки”. Злочинним шляхом захопив владу в ГО “Київська міська спілка автомобілстів” з метою продажу майна членів ГО КМСА та переоформлення на свої підставні фірми земельних ділянок, на яких були розташовані автостоянки членів Спілки. ТАКИМ ЖЕ ЧИНОМ ЮГА А.Д. ТА ЙОГО ПОДІЛЬНИКИ (КИЄВСЬКИЙ, АВДИШ, ПИЛИПЕНКО, НОВОХАЦЬКИЙ,ШАЛОМЄЄВ, ЯКУБЕНКО ТА ІН.) В НЕЗАКОННИЙ СПОСІБ ПЕРЕОФОРМИЛИ НА СВОЇ ПІДСТАВНІ ПІДПРИЄМСТВА БІЛЯ 40 ГЕКТАРІВ КИЇВСЬКОЇ ЗЕМЛІ, НА ЯКІЙ БУЛИ РОЗТАШОВАНІ АВТОМОБІЛЬНІ СТОЯНКИ ГО “КИЇВСЬКА МІСЬКА СПІЛКА АВТОМОБІЛІСТІВ” , А ТАКОЖ ПЕРЕВЕЛИ НА ЦІ ПІДПРИЄМСТВА ВСЕ МАЙНО ЧЛЕНІВ ВКАЗАНОЇ СПІЛКИ. В ТОЙ ЖЕ ЧАС ОРГАНИ ПРОКУРАТУРИ ПРОСТО СПЛЯТЬ!!!
ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ “НОВІ ІНВЕСТОРИ” ВИКОРИСТОВУЮТЬ НЕ ЗА ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ !!!
23.04.2009 РОКУ сесія Київської міської Ради задовільнила протест прокурора м.Києва та скасувала своє Рішення від 24 травня 2007 року, яким було наділено ТОВ “Пріоритетбудсервіс” земельною ділянкою по вул.Березняківській, 17 - 19 в м.Києві.
Не голосувли за це Рішення лише депутати від Блоку Кличка, воно і зрозуміло - АДЖЕ САМ КЛИЧКО ЩЕ ІЗ 90 - Х РОКІВ МАЄ ТІСНІ ЗВ*ЯЗКИ ІЗ ВИЩЕВКАЗАНИМИ ШАХРАЯМИ!!! ДЕПУТАТ КИЇВРАДИ СТАНОМ НА ТРАВЕНЬ 2007 РОКУ ВІД БЛОКУ КЛИЧКА - ШАЛОМЄЄВ ПРИЙМАВ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ У ТОМУ, ЩОБ ТОВ “ПРІОРИТЕТБУДСЕРВІС” ОТРИМАЛО ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ПО ВУЛ.БЕРЕЗНЯКІВСЬКІЙ, 17-19 В М.кИЄВІ !!!
-ЧАСТИНА 2
05 чернвя 2009 року так званий директор ТОВ “Пріоритетбудсервіс” - Києвський Анатолій Цесарович , за домашньою адресою якого зареєстрований Юга А.Д. , подає скаргу до Шевченківського районного суду м.Києва (КИЄВСЬКИЙ МАБУТЬ НЕ ЗНАЄ ДЕ І СУД ЦЕЙ ЗНАХОДИТЬСЯ)про скасування по постанови про порушення кримінальної справи № 10- 16746 , порушеної 23.10.2008 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м.Києві за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 та ч.3 ст.358 КК України за фактом підробки та використання підписів колишнього Голови ГО “Київська міська спілка автомобілістів” Хорофейко О.В. На підставі підроблених документів Київською міською Радою 24 травня 2007 року земельні ділянки та автостоянки № 24-25 по вул. Брезняківській, 17-19 в м.Києві були передані ТОВ “Пріоритетбудсервіс”. Цього ж дня, 05.06.2009 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Марчук Н.О. винесла ухвалу про відкриття провадження у справі. ТАКА ШВИДКІСТЬ - В ОДИН І ТОЙ ЖЕ ДЕНЬ ПОДАНО СКАРГУ ТА ТОГО Ж ДНЯ ВІДКРИТО ПРОВАДЖЕННЯ : НЕ МОЖЛИВА З ПРАКТИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ, АЛЕ МОЖЛИВА ЯКЩО СУДОВІ ОРГАНИ КОРУМПУЮТЬСЯ. Тобто, вказані злочинці, після того як розслідування у кримінальній справі підійшло впритул до розкриття злочину,В ЯКОМУ ПРИЙМАЛИ УЧАСТЬ НЕ ТІЛЬКИ ЧЛЕНИ БАНДФОРМУВАННЯ “РИБКА”, А Й ПОСАДОВЦІ ІЗ КМДА намагаються , корумпуюючи суд, закрити кримінальну справу. ПРОСИМО ОРГАНИ ПРОКУРАТУРИ ТА СБУ НЕГАЙНО ВТРУТИТИСЯ В ДАНУ СИТУАЦІЮ ТА ДОПОМОГТИ АВТОМБІЛІСТАМ ГО КМСА
17.01.2010 00:50
Читайте також
Чинний мораторій на одностороннє розірвання угод із недобросовісними забудовниками не позбавляє покупців права вимагати повернення інвестованих коштів через суд
Учасники ринку нерухомості докладають максимум зусиль для утримування цін на квартири: забудовники майже не будують, рієлтери дозовано продають
На Волині з благословення Московського патріархату гине пам’ятка національного значення – Зимненський Свято-Успенський монастир
Нинішній владі скупчення «розкольників» у самому серці столиці не могло сподобатись
|
|  |
|