Три супутники на орбіті Марса й два марсоходи на поверхні – саме таким протягом кількох років було «представництво» людства на Червоній планеті. 25 травня «рахунок зрівнявся»: в арктичній зоні Марса здійснила успішну посадку станція «Фенікс». На відміну від двох інших апаратів, вона не може пересуватися поверхнею планети, натомість вміє копати траншеї та обладнана потужною хімлабораторією для аналізу складу марсіанського ґрунту.
Посада на кригу
О 2:39 за київським часом модуль «Фенікса» відокремився від «космічного» блоку. Розкрив парашут, скинув захисний термощит, випустив посадкові «ноги» й почав відстежувати радаром дистанцію до поверхні. «Фенікс» вчасно ввімкнув реактивні гальма й здійснив ідеальну посадку: кут нахилу до горизонту становив лише чверть градуса. Далі робота відбувалася в автоматичному режимі: відкриття віялоподібних сонячних батарей, службові сеанси зв’язку з супутником і передача перших фото. Бортові камери «Фенікса» зафіксували червоно-брунатну рівнину, вкриту прямокутними «латками» ґрунту. Подібна структура поверхні добре знайома геологам: така сама в арктичній зоні вічної мерзлоти на Землі, там, де під тонким шаром ґрунту лежить крига. Нагріваючись і охолоджуючись у різні пори року, крижаний щит тріскається, а тріщини утворюють характерні «латки». Отже, навколо «Фенікса», зовсім близько під поверхнею, є марсіанська крига – головний об’єкт його досліджень.
Хімія й життя
Головний робочий інструмент «Фенікса» – це двометровий маніпулятор, обладнаний ковшем – такий собі міні-екскаватор, який може викопати траншею на півметра вглиб. За оцінками дослідників, цього було достатньо, щоб досягти криги, вкритої тонким шаром ґрунту. Дійсність виявилася ще більш обнадійливою: коли камери маніпулятора «зазирнули» під дно «Фенікса», вони знайшли там оголену ділянку монолітної поверхні. Майже напевне це крига, з якої посадкові двигуни станції здули шар ґрунту.
Достовірність таких версій встановлять на головній стадії досліджень, до якої «Фенікс» наразі підібрався впритул. А саме – «вивантаження» ґрунту в спеціальні камери на поверхні апарата. По-перше, це вісім «пічок», які поетапно нагріватимуть зразки до температури 10000С. Точний склад газів, що випаровуватимуться в процесі нагрівання, визначить бортовий масспектрометр. Прилад із чутливістю 10 часток на мільйон здатний виявити навіть найменші сліди органіки в ґрунті чи кризі.
По-друге, «Фенікс» має чотири «вологі» камери: невелика кількість ґрунту розчиняється у воді, здійснюється початковий хімічний аналіз розчину, а потім до нього по черзі додають чотири типи реактивів для виявлення карбонатів і сульфатів. Кожен зразок можна буде розглянути «впритул» за допомогою мікроскопа. Перші мікроскопічні зображення вже отримано – досі людство ще ніколи не фотографувало іншопланетний ґрунт в таких деталях.
Місце для бази колоністів
Кожна «хімічна камера» є одноразовою, тому дослідники дуже ретельно підходять до вибору місця та глибини зразків. Наразі «Фенікс» здійснив уже два пробних «копання», і буквально з дня на день має відбутися перше завантаження «пічки». На жаль, перша спроба зазнала невдачі: висипана на «пічку» порція ґрунту... не пройшла крізь отвори захисної решітки. Марсіанський «рудозем» виявив схильність до «злипання», і з потрібних для дослідження 1000 часток в камеру потрапили тільки дві. Наразі дослідники перевіряють інший підхід: ґрунт «висівається» невеликими порціями за допомогою вібрації від встановленого на ковші пристрою для «шліфування» марсіанських каменів чи льоду. Результати цієї спроби будуть відомі з дня на день. Можливо, «Фенікс» не дасть остаточної відповіді на всі питання, передбачені його дослідницькою програмою. Однак це напевне створить потужний фундамент для наступних місій, зокрема, й за участю людей. Адже якщо на Марсі колись з'явиться довготривале поселення, воно, найімовірніше, буде розташоване поблизу від покладів марсіанської криги.
