Улітку перегляд фільмів поза межами чотирьох стін – процес приємний сам по собі. А якщо додати ще цікаву програму, то народне паломництво на київську гору Уздихальниця біля замку Річарда стовідсотково забезпечено. Рецепт діє безвідмовно, тому фестиваль «Відкрита ніч» збирає публіку, здатну проміняти власне безсоння на короткі спалахи режисерської фантазії.
Короткий метр – традиційний і зручний жанр, оскільки витримати кілька двогодинних картин поспіль уночі здатен далеко не кожен. Зазвичай, до сходу сонця глядачі встигають переглянути близько 30 знятих на відео та кіноплівку українських стрічок, після чого обирають найкращі роботи. Приз їхніх симпатій – лише один зі способів відзначити таланти, бо решту переможців у багатьох номінаціях визначає професійне журі.
«Відкрита ніч-2008», яка проходитиме 28-29 червня, досягла підліткового віку – фестивалю виповнилося дванадцять років. На «тинейджера» нарешті звернули увагу поважні дорослі, принаймні про це свідчить розширений формат події. Тепер пряме включення на Першому національному телеканалі доповнюватиме трансляція в Інтернеті. За словами організаторів, вихід у світ через мережу здебільшого розрахований на українську діаспору Канади, яка не перший рік прагне дізнатися хоч щось про кіноздобутки нашої країни. Фести вальну програму також одночасно «крутитимуть» у залах кінотеатру «Київ», у селі Нові Петрівці Київської області та на етнофестивалі «Трипільське коло», який триває у Ржищеві.
Студентські роботи наразі представлені здебільшого десятихвилинними історіями курйозного, любовного та соціального змісту. Наприклад, «Вихідний день» Валерія Коваленка розповідає про те, як мати з маленькою донькою відвідують парк атракціонів, а ввечері жінка повертає дитину до інтернату. «Вирвані листки» Мар’яна Бушана теж присвячені темі важкого дитинства – восьмирічний хлопець тікає з дитячого будинку, аби знайти свою маму. Є тут чимало світлих міні-оповідей про перше кохання, здійснення мрій та сюрпризи долі. А ось професійні картини претендують на серйозність і концептуальність. Філософствувати досхочу фаховим режисерам дозоляють менші часові обмеження – їхні стрічки тривають 20-30 хвилин. «13 кілометр» Ігоря Письменного та Віктора Андрієнка демонструє, що самотність – невіддільна частина людського життя, але якщо навчитися з нею жити, можна досягти внутрішньої гармонії. Фільм цікавий ще й тим, що «довгоносик» Андрієнко виступає тут не в звичному комедійному амплуа, а грає драматичну роль. «Закон» Віталія Потруха за оповіданням Юрія Липи звертається до теми помсти і зради в екстремальних умовах. У «Тут, там і всюди» йдеться про неземне кохання, а «Корова» більш приземлена: фільм розповідає, як рогате створіння стало для свого господаря найближчою істотою.
