«Будь-яке велике місто нагріває атмосферу й невблаганно наближає парниковий ефект», – ридають екологи. Одні з найбільш «гарячих» точок у містах – хмарочоси, життєдіяльність яких поглинає шалену кількість енергії різного походження й викидає її в атмосферу у вигляді парникових газів та тепла.
ЗАОЩАДЖУВАТИ НА СІРНИКАХ
Наприклад, у США великі громадські будівлі споживають до 36% всієї електроенергії країни й продукують близько 30% парникового газу. А при виробництві однієї тонни цементу (складової бетону, з якого будують хмарочоси) виділяється тонна шкідливого двоокису вуглецю. Тут лише використання альтернативних джерел енергії ситуацію не врятує. Висотні споруди – від підвалу до антени на даху – мають стати «дружніми» до довкілля.
Проектувальники хмарочосів дійшли висновку, що зробити хмарочоси «екологічно правильними» можна, виконуючи низку умов одночасно:
• заощаджувати всі можливі ресурси (від будматеріалів до електрики та води в діючій споруді);
• влаштувати теплоізоляцію, за якої будівля не нагріватиме повітря;
• розробити для кожної конкретної споруди технології, що допоможуть виконати два перші пункти.
Щоб спроектувати славетний лондонський «огірок» – офіс компанії Swiss Re – створили спеціальну комп’ютерну програму, яка розрахувала оптимальну конфігурацію будівлі. Таким чином убили одразу двох зайців: усі приміщення всередині будинку рівномірно освітлюються й водночас добре провітрюються природним шляхом, тобто без електричних ламп і кондиціонерів.
Навколо будівлі такої висоти зазвичай утворюються завихрення потоків повітря, тож у місцях його найбільшого тиску на стіни хмарочоса у верхньому шарі подвійного засклення відкриваються «кватирки». Струмінь повітря рухається між двома скляними оболонками, відкриваючи вже внутрішні «кватирки» й запускаючи свіже повітря до офісів.
БУДИНОК, ЯКИЙ САМ ЗБИРАЄ ВОДУ
Ще більше ековигадок у будівлі видавництва «Херст» у Нью-Йорку – вона першою в світі отримала золотий екологічний рейтинг |див. довідку|. По-перше, чимала частка буд матеріалів зроблена із втор сировини – від металобрухту до старого ганчір’я. По-друге, башта «Херст» – перший хмарочос, який не має вертикального сталевого каркасу, натомість застосовано сітку з навскісних сталевих балок, що дало змогу заощадити близько 20% сталі.
Для цього хмарочоса розробили спеціальне скло, вікна з якого пропускають більшу, ніж звичайно, частку світла, але затримують тепло. Таким чином приміщення не перегрівається й потребує меншого кондиціонування. Сенсорні пристрої стежать за кількістю денного світла в кімнатах і за потреби вмикають/вимикають лампочки в різних зонах приміщення. Ті ж сенсори вимикають залишені без роботи комп’ютери. Все це надає можливість заощадити близько 22% енергії порівняно з іншими хмарочосами подібної висоти й площі. Цистерна – в яку збирають дощову воду не лише з усього хмарочоса, але й прилеглих територій – забезпечує технічною водою будівлю, ще й дозволяє поливати навколишні газони. У фойє «Херста» є навіть водяна скульптура заввишки у три поверхи – найбільший у світі водоспад із води повторного використання. Ллється не просто так, а для зволоження повітря в приміщенні.
ЗМОВА АРХІТЕКТОРІВ
Побутує думка, буцімто екологічні будівлі – примха багатих, бо коштують шалених грошей. Але багаті тому й багаті, що ощадливі. Справді, і проектування «зелених» хмарочосів, і розробка та встановлення екологічних систем їх життєзабезпечення коштує дорого порівняно зі звичайними офісними будівлями. Але підраховано, що 2%, вкладені в споруду понад звичні витрати, відшкодовуються за 10 років, а далі експлуатаційні витрати будівлі зменшуються з року в рік.
Є і непрямі вигоди від «зеленої» архітектури. Наприклад, коли компанія «Локхід» перебралася в новий, збудований за всіма вимогами екології, офіс, її співробітники стали брати на 15% менше лікарняних. Верхівка архітектурної спільноти – всуціль екологічно свідома публіка. Тож серед профі є неофіційна домовленість: усіляко підтримувати проектування та зведення безпечних для довкілля споруд. Саме тому проекту, найшикарнішому з погляду мистецтва, годі сподіватися на міжнародне визнання та отримання галузевих премій, якщо в ньому не передбачено жодних «зелених» принад.
Ефект відчутний: у Великій Британії, наприклад, уже 25% офісних споруд (тобто практично всі, збудовані протягом останнього десятиріччя) відповідають найвищим екологічним вимогам. Екологічна архітектура стала престижною. Тож і пересічні громадяни, милуючись унікальними будівлями, й собі встановлюють на дахах вітрячки і сонячні панелі.
|
|
|
|
ЦІКАВО Порізані джинси гріють хату
У сучасному екологічному будівництві вітається застосування матеріалів із продуктів переробки вторсировини. Зокрема, один з найкращих теплоізоляційних матеріалів це подрібнені старі джинси. |
|
|
|
|
|
|
|
|
ЕКОМРІЯ Безводний пісуар рятує Землю
«Золотих» екологічних хмарочосів у світі вже трохи є. На часі – «платина». За прогнозами, першою спорудою найвищого екологічного ґатунку стане 54поверховий офіс «Бенк оф Америка» в Нью-Йорку, що відкриється до кінця нинішнього року. На його будівництво витрачено 75% сталі, переробленої з металобрухту, а використання шлакобетону дало можливість знизити кількість шкідливого для довкілля цементу. Споруда буде обігріватися за допомогою теплових насосів (установок, що використовують температуру ґрунту), а в неробочий час ця сама енергія витрачатиметься на створення льоду для охолодження повітря в системі кондиціонування. Для технічних потреб використовуватимуть дощову воду, що збиратиметься в резервуарі на даху. На заощадження всіх і всіляких ресурсів розрахована кожна дрібничка в цій будівлі. Зокрема, тут установлять безводні пісуари. Принцип дії агрегату – комерційна таємниця розробників. |
|
|
|
|
