П’ятирічку своєї діяльності організатори Київського міжнародного «Кінофоруму України» відзначили розширеною програмою, але із запрошеними «зірками» вирішили не напружуватися. Адже ця подія більше бізнесова, ніж мистецька. Семінари, «круглі столи», виставка обладнання та послуг для
кінопрокату й кіновиробництва, презентації технологічних інновацій передусім розраховані на фахівців. Також цьогоріч уперше відбулася відеоконференція між американською Асоціацією кіновиробників та Асоціацією продюсерів України. Під час телемосту вітчизняні й зарубіжні кіношники розмірковували про відмінності різних моделей кіновиробництва. Зрештою дійшли висновку, що ми маємо орієнтуватися на європейську систему Co-production, базовану на залученні до спільних проектів виробників з різних країн світу.
Однак допрем’єрні покази стрічок та публічні презентації проектів, які перебувають ще на стадії підготовки, дозволяють і пересічному глядачеві зорієнтуватися в українському кінопроцесі. Принаймні за три дні імпрези можна було скласти доволі точне враження про «кухню» українського кіно й смаки її завсідників.
Метр короткий і повний
А кухня ця навіть не комунальна – більше скидається на класичну «хрущобну», в якій ремонту не було від часу заселення перших мешканців. Наочний доказ цього невтішного факту – програма Фестивалю допрем’єрних показів, в якій, крім голлівудського «Списку контактів», було шляхетно представлено винятково українські стрічки та фільми спільного виробництва. Всього набралося з десяток. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка влаштувала перегляд короткометражок «Ріка», «Закон», «Хто помре сьогодні?». Повний метр презентували наразі модними серед наших режисерів історичними картинами, в яких зазвичай брак професійної майстерності навчилися вправно камуфлювати пишними костюмами й вигадливим гримом. «Владика Андрей» Олеся Янчука оповідає про митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Стрічку «Богдан-Зиновій Хмельницький», котру Микола Мащенко з колегами творили протягом 7 років, уже від 8 травня глядачі зможуть порівнювати з присвяченим тому ж періоду «Огнем і мечем» Єжи Гоффмана.
Ялтинська кіностудія відзвітувала «автобіографічним» фільмом «100 років ялтинському кіно». Як і картину українсько-російського виробництва «Червоні перли кохання», її створив естонський режисер Андрес Пуустусмаа. Про здобутки наших віртуозів комп’ютерної графіки рапортували розробники спецефектів до «Ілюзії страху» за однойменною книгою віце-прем’єра Олександра Турчинова. Судячи з двох демонстрованих епізодів, на спецефектах у цьому випадку не заощаджували.
Презентація майбутнього циклу повнометражних альманахів «Київ, я люблю тебе» засвідчила наполеонівські плани його ініціатора та керівника Юрія Терещенка. Медіапроект, який претендує на своєрідний аналог кіноальманахів про Париж, Лондон та Нью-Йорк, відкритий для українських чи іноземних
режисерів, готових зізнатися в палких, але чистих почуттях до української столиці.
Лікаря викликали?
Окремою програмою цьогорічного «Кінофоруму» стала презентація ігрових фільмів, котрі фінансуються державою. Аби на адресу Міністерства культури і туризму України потім не чулося зловтішне «Акела промахнувся», до обговорення запросили експертів, які мали висловитися з приводу художньої цінності та комерційної привабливості цих стрічок і спрогнозувати їх прокатний потенціал.
Найменший захват професіоналів викликав проект Марини Кондратьєвої «Одного разу я прокинулась». Трагікомічна історія стосунків кінорежисера-невдахи та його психоаналітика, який усе життя мріяв стати актором, викачала з бюджету 7 млн грн. За визначенням авторки, цей фільм має чимось нагадати українцям «Амелі». Чим саме, амбітна дебютантка не уточнила. Не повірили критики й Валентину Васяновичу, котрий показував уривки зі своєї сповненої елементами абсурду стрічки «Анду». Її головний герой – проктолог районної поліклініки, який у глибині душі відчуває себе поетом. Достеменно не відомо, чи справдяться сподівання режисера на успішну фестивальну долю свого дітища, та після знайомства з душевним сум’яттям українських екранних ескулапів ми принаймні краще розумітимемо, через що потерпає вітчизняна медицина.
А продюсер фільму з робочою назвою «Зона», який оповідатиме про перші два тижні після Чорнобильської трагедії, Діна Борисенко, навпаки, розраховує на широкий прокат не лише в Україні, а й у Старому світі. Драма з елементами фільму-катастрофи вийняла з кишень платників податків 18 млн грн. Втричі менше знадобилося Михайлові Іллєнку для стрічки «Той, що пройшов крізь вогонь». Режисера вразив життєпис полтавця Івана Доценка – льотчика, героя СРСР, який після фашистського полону втік до Америки і став вождем у резервації індіанців. Якщо картина отримає солідніше фінансування, зйомки «американського періоду» відбуватимуться безпосередньо в США. Заскочені такою екзотикою кінофахівці разом вирішили, що фільм Іллєнка має найвищий комерційний потенціал.
Сім в одному
«Цукерки» для тих, хто вже створили своє кіно, – церемонію нагородження «Національною премією кінобізнесу України» та спеціалізованою премією реклами «25-й кадр» – зіпсували автомобільні корки, погода й небажання номінантів отримати заслужене. Тож замість звитяжців вдячні промови виголошували переважно їхні помічники. Найбільший урожай нагород зібрала картина Кіри Муратової «Два в одному». Цю стрічку відзначили за найкращі трейлер до фільму, афішу, слоган («Кіно починається з вішалки») та BTL-акцію. Найліпшими кіноакторами визнано виконавців головних ролей Богдана Ступку та Наталю Бузько. Сама режисерка удостоїлася п’єдесталу як «легенда українського кіно». Культурний центр «Київ» випередив усіх столичних конкурентів, а одеський «Сінема-сіті» – регіональних суперників. За підтримку й розвиток некомерційного кіно преміювали кінотеатр «Жовтень». У номінації «Найбільш касовий вітчизняний прокатний фільм» перемогу святкував українсько-російський проект «Інді». Загалом у різних категоріях конкурсну складову забезпечували від чотирьох до десяти картин. Утім, на таку «широту» спромоглися не за рахунок збільшення кількості українських стрічок, а методом додавання: цього року вперше до конкурсу потрапили фільми телевізійного формату.
|
|
|
|
ДОСЬЄ ТИЖНЯ "Список контактів"
.jpg)
В основі психологічного трилера з елементами мелодрами Марселя Лангенеггера – історія закомплексованого молодого бухгалтера (Юен МакГрегор), який знайомиться з успішним і самовпевненим адвокатом (Г’ю Джекмен). Згодом ця зустріч обертається для головного героя неабиякими проблемами в особистому житті. Загалом доволі передбачуваний сюжет і очікуваний фінал рятують операторська робота Данте Спінотті, переконлива гра акторів та непоганий музичний супровід. Українська прем’єра фільму відбулася одночасно зі світовою в кінотеатрі «Жовтень». Ця картина викликала найбільшу зацікавленість учасників «Кінофоруму України», зібравши на показі майже повну залу.
"Червоні перли кохання"
.jpg)
Дія мелодрами українсько-російського виробництва відбувається в Києві. Героїня стрічки – фінансово забезпечена, але нещаслива жінка – шукає поради в бурятського шамана, який насправді виявляється шахраєм. Цей комбінатор дарує їй талісман-афродизіак – червоні перли, котрі врешті причаровують до неї молодого мотогонщика. І поки чоловік пристрасної пані мотається світом, залагоджуючи свої справи, парочка кохається до нестями на тлі романтичних декорацій міста. Головні ролі виконують Оксана Фандера та Євґєній Циґанов. Автор ідеї – Константін Мурзєнко, відомий за картинами «Богиня», «Жерсть» та «Мама, не горюй». Прем’єру в Україні та Росії заплановано на 8 травня.
"О, щасливчтик!"
.jpg)
Перший прокатний фільм українсько-російської групи компаній Star Media, яка спеціалізується на виробництві та дистрибуції телевізійних проектів. Режисер Едуард Паррі зробив типову молодіжну комедію про інфантильного лузера, якого рятують від самогубства двоє епатажних чарівників (Владімір Мєньшов і Сєрґєй Шакуров). Ці «чортики з табакерки» пропонують йому почати нове яскраве життя. Зрештою їх підказки перетворюють існування героя на калейдоскоп веселих і сумних історій. Зйомки наразі тривають у Києві та селі Підгірці Львівської області. Презентація стрічки відбулася в цифровому кінотеатрі «ОПТА». Прем’єра картини очікується наприкінці 2008 року. |
|
|
|
|
