Мотив тиші

Анатолій Криволап – учасник творчої групи «Живописний заповідник», базового осередку того, що ми сьогодні називаємо сучасним українським чистим малярством. Від колег він завжди перебував трохи осібно, бо й абстрактні візії, і цілком зрозумілі речі та явища художник відтворює не моделюванням світлотіні й не графічними контурами, а кольорами – соковитими, різкими, безцеремонними, відвертими, позбавленими напівтонів і в психоделічних поєднаннях.

 

Зображення будується великими площинами – кольоровими масами, у яких немає місця зайвим деталям. Густо-фіолетовий тут контрастує з червоногарячим, сліпучо-білий – із неймовірним синім. І з того феєричного карнавалу раптом висотується останній подих заходу сонця, присмеркові поля, сонячні полиски на вечірній річці. Навіть сільський возик, який тягне конячка, насправді є згустком кольору в мареві сліпучого літнього дня.

 

Наразі центральною темою своїх робіт Анатолій Криволап обрав «Український мотив» (спільна назва серії виставок художника). Не просто відтворення знайомих краєвидів – це дослідження простору реального крізь ментальні контур і код. Тому кожен «Український мотив» має ще й такий собі підзаголовок, скажімо, «Пейзаж варіації модуля» чи «Ностальгія». Наступна велика експозиція митця, котра відбудеться в середині літа в залах Музею російського мистецтва, називається «Український мотив. Тиша». Хімічно чистий кольоровий спокій, що аж бринить.