Мітин зоопарк

 

Він завжди там, де несеться нестримний потік радикальної творчої думки. Разом зі своїм другом Григорієм (Грушою) Столбченко, Кравцов любить шокувати колег і публіку під час контркультурних заходів, пленерів і виставок, а особливо – міжнародного арт-хеппенінгу в підмосковному Вєрєтьєво. Цей фестиваль концептуальних мистецтв щороку змінює тему: «Штірліц» був присвячений великому кіноміфу, «Арт-ек» – піонерському дитинству абсолютної більшості присутніх. Крім того, що художник проводить тут майстер-класи малюнку, живопису й ліплення, він виставляє свої роботи й просто неба творить скульптурні композиції.

 

А коли Мітя з якогось доброго дива все ж потрапляє додому, то пише лірично-гротескні полотна з морячками, рибачками і приморськими «мамзельками», ілюструє книги і збирає мотлох. Найбільшої слави серед колекціонерів contemporary art митцеві приніс його нескінченний зоопарк, де кожен представник фауни змайстрований з того, що Бог дав. Мітя робить симпатичних потвор-гібридів, вкладаючи у схрещення високого мистецтва і чорного гумору чи не екзистенціальний сенс. Бо як ще можна сприйняти зроблену з елементів старої м’ясорубки свинку? Як символ самознищення чи, навпаки, щемкої незахищеності? А броньований кіт із дверцятами в черевці? Такого не копнеш спересердя, бо невідомо, що він там у собі приховує. А пташка-збирачка із гіпертрофованим дзьобом, який розкривається, і саме в цю макабричну пащеку і потрібно кидати грошики? Ні, у Міті всі тваринки чудові. Він їх любить і намагається прикрасити якнайліпше. І з цього бажання народжується дивовижний світ, з мешканцями якого несила розлучитися.