"Ніндця", бронза, скло
.jpg)
Тетяна Зайцева, як будь-яка жінка-скульптор, викликає повагу і, напевне, захват. Бо мислити тривимірними формами й утілювати їх у важких (і в буквальному, і в переносному сенсі) матеріалах, здається, праця нелегка й брудна – вона вимагає чоловічої сили, певних навичок і математично точного розрахунку. Найменша помилка – і витончена кераміка за мить перетворюється на банальний непотріб.
Та майстриня обрала для роботи не лише «нежіночий» матеріал, але й таку ж віддалену від зацікавлень представниць слабкої статі тему. Зайцеву захопило унаочнення східних практик. А конкретніше – японські бойові мистецтва. Результат вийшов приголомшливий. Серія бронзових скульптур «Борці сумо» вражає глибинним розумінням смислу цієї боротьби та краси руху її адептів. Огрядні атлети, виконані в металі, виглядають невагомими й живими. Кожен образ – немов стоп-кадр їхніх позицій, але в мінливому просторі. В цьому самому просторі продовжує свій неймовірно вишуканий «Місячний танок» спітнілий полірованою бронзою «Переможець» чи долає «Спротив» напружений затятий борець.
Ефект підсилюється ще й фан- тастичним контрастом матеріалів: Зайцева вдало поєднує бронзу і скло. Її бугристий борець не може здолати скляну площину, наче стіну загуслого повітря. Не менше вражають простотою задуму створе ні художницею фігури ніндзя – пливкі й могутні, мов хвиля, постаті воїнів із матового скла чи бронзи, які прослизають, просотуються крізь прозорі (теж скляні) стіни. Це дивовижна для нашого часу предметна демонстрація магії та легенд, що їх неможливо відокремити від образу середньовічного вояка
