Світ ловив її, та не піймав

Либонь, у кожному українському селі можна знайти людину, своїм життям не схожу на інших, котра не вписується в канон традиційної сільської громади. Це може бути народний умілець, який не заробляє на своєму таланті, поет, який пише наївні вірші замість того, щоб із ранку до ночі клопотатися по господарству, філософ, який постійно ставить незручні запитання й пише у шкільних зошитах книгу про ідеальне суспільство. В селах їх називають по-різному, здебільшого зневажливо. Це потім деякі з них стають відомі на всю Україну, як Марія Приймаченко чи Катерина Білокур. Параску Плитку-Горицвіт можна назвати їхньою посестрою. Й таланом, і талантом.