Принесені вітром

Він бачить у будь-якому предметі – від грубої шмати до залишків старого рояля – прасвіт, праідею, празвуки, карбовану форму празнаків. Інакше кажучи – первісний бульйон образів. Переглядаючи роботи цього київського художника, ловиш себе на думці, що їхні ідеї принесені вітром. Тим, що бачив увесь плин людської історії та зберігає в собі уламки зниклих цивілізацій, спори архаїчних культур, сплячі зародки первісних форм, яким тільки потрібне поживне середовище, аби знову прорости буйним цвітом. І таким ґрунтом стають полотна та об’єкти Малиха. Вловлена художником проекція давніх символів трансформується у своєрідний стиль модерної архаїки. Аж до буквального, лобового повідомлення таємниці початку світів. Як, наприклад, у серії дерев’яних «Фетишів», котрі відчайдушно повторюють форму сперматозоїдів. Ідоли запліднення – прозора метафора таїни народження мистецтва. Тому його роботи не просто кортить почепити у себе, наче унікальні прикраси. Вони заворожують, як чарівні скриньки, до них хочеться торкатися в намаганні розкрити, щоб побачити дивні старовинні скарби. Малих – шаман. Своїм мистецьким камланням він долучає неофітів до незбагненного. Цього літа Олексій близько місяця подорожував Гватемалою. Цікаво, що нашептали йому духи в черговій подорожі паралельними світами?